У категорії матеріалів: 45
Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 3 4 5 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Завантаженням ·
Переглядам
Бара Бука вже писала, що одним із найбільш дієвих способів прищепити дитині любов до книжки є читання їй уголос. Такого висновку у «Звіті про дитяче та сімейне читання» дійшли експерти авторитетного американського видавництва Scholastic, яке, зокрема, видає знамениту серію про Гаррі Поттера.
Сьогодні ми детальніше проаналізуємо це дослідження, а також поговоримо про інші способи розвинути в малечі любов до читання й про те, що часто відштовхує від цього заняття.
У звіті знову зафіксовано тривожну тенденцію – чимраз більше дітей у США віком від 6 до 17 років відмовляються від читання для особистого задоволення.
За останні чотири роки кількість дітлахів, які люблять читати, зменшилася майже на десять відсотків – нині добровільно це робить лише половина опитаних. Ледь більше третини сказали, що трохи люблять читати, а 12% не люблять узагалі.
Чому так відбувається? Популярною є думка, що в усьому винні сучасні ґаджети, електронні ігри й доступність інших цифрових розваг, яким малеча більш охоче присвячує час. Це справедливо лише частково, оскільки дитина, яка має насолоду від читання, завжди знайде можливість усамітнитися з книжкою.
Учені констатують: діти, які дуже мало часу приділяють читанню, зазвичай зазнають труднощів із цим процесом. Він стає для них справжнім викликом, якого уникають при будь-якій нагоді.
Для вирішення цієї проблеми слід спершу з’ясувати, чому саме ваше чадо відмовляється від книжки. |
Відповідальність батьків за розвиток дитини |
Поради виховання важких підлітків (Н.А. Косенко) |
Вислови, які хотіла б почути ваша дитина (Н.А. Косенко) |
Правила бесіди за способом активного слухання (Н.А. Косенко) |
| |
|
У випадку, коли ваша дітина перебуває у стані відчаю,
слід поводитися так:
1. Залишайтесь самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти.
2. Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом, це дозволить встановити довірчі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про наболіле.
3. Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире переживання, турбота про дитину.
4. Майте справу з людиною, а не з «проблемою», говоріть з дитиною на рівних, не варто діяти як вчитель або експерт, розв’язувати кризу прямолінійно, це може відштовхнути дитину.
5. Зосередьте свою увагу на почуттях дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй вилити вам душу.
6. Не думайте, що вам слід говорити щоразу, коли виникає пауза в розмові, використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині.
7. Виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання, які будуть для дитини менш загрозливими, аніж складні, «розслідувальні».
8. Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваш син чи донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особисті, хворобливі речі.
9. Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима своєї дитини,майте власну позицію.
10. Дайте своєму синові чи доньці знайти свої власні відповіді на запитання, навіть тоді,коли вважаєте, що знаєте вихід із кризової ситуації.
11. Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує. Дитина у стані горя, в ситуації безвиході може примусити вас почуватися безпорадними й дурними, але вам, на щастя, найчастіше і не слід приймати будь-яких певних рішень, негайно змінювати життя або навіть рятувати її – ваш син або дочка врятуються самі, варто тільки довіряти їм.
І останнє – якщо ви не знаєте, що говорити, не кажіть нічого, просто будьте поруч
Шкільний психолог
Косенко Н.А.
|
|
| |
|
Інтернет надає дітям та молоді неймовірні можливості для здійснення відкриттів, спілкування й творчості. Проте оскільки з самого початку Інтернет, містить величезну кількість інформації, причому далеко не завжди безпечної. У зв'язку із цим виникає проблема забезпечення безпеки дітей. А хто їм може в цьому допомогти, якщо не батьки? Педагоги і психологи визначили потреби в Інтернеті дітей, для яких справ може використовуватись Інтернет дітьми різних вікових категорій.
Дитині до 7 років цікаво й необхідно грати, особливо - у розвиваючі та сюжетно-рольові ігри. Віртуальні ігри можуть швидко стати для дитини сенсом життя, а реального спілкування вона буде уникати. Відводьте на віртуальні ігри півгодини в день, а на ігри з однолітками - 3-4 години.
3 7 до 11 років, діти як і раніше люблять грати та прагнуть використовувати Інтернет саме як майданчик для ігор. Але в цьому віці у дітей прокидається так зване соціальне «Я». Дітям важливо зайняти значуще місце в житті свого маленького світу: класу, школи, дружити з однолітками. Інтернет стане дитині партнером (по розвиваючим іграм, учителем у вивченні іноземних мов, джерелом необхідної інформації для уроків і просто - музики, картинок та фотографій, мультфільмів і позитивних емоцій.
Дитина в 11-14 років - це підліток. І найголовнішою, провідною її діяльністю є спілкування з однолітками. Тут Інтернет може стати просто незамінним помічником. Але, знов таки, все добре в міру! Інтерактивне спілкування потрібно обов'язково поєднувати з реальним. Після 11 років у підлітків починає активно пробуджуватись інтерес до питань дорослого життя, психології статей та всього, що з цим пов'язане. Важливо, щоб відповіді на свої питання підліток знаходив в першу чергу у батьків, а не на сумнівних сайтах. Крім того, в цьому віці у дітей з'являються кумири: співаки, спортсмени та артисти, про яких їм хочеться довідатися все. В цьому випадку Інтернет - кращий помічник та інформатор. Але батькам потрібно бути пильними, адже зірок часто супроводжує скандальна інформація.
Дитина старше 14 років - уже досить доросла людина, яка вважає, що сама краще знає, як їй потрібно поводитися, яку музику слухати, що читати, з ким спілкуватися. Цікавтеся всім тим, чим цікавиться ваша дитина, намагайтеся розібратися в колі її інтересів і спілкуйтеся з нею про них, навіть якщо це «не Ваша тема». В Інтернеті можна знайти безліч інформації про професії, що допоможе дитині визначитися, а Вам - контролювати та, якщо буде потреба, корегувати вибір дитини, знаходячи більш повну інформацію про переваги й про недоліки різних професій.
3 всього вище сказаного можна зробити висновок, що дозоване перебування дитини в Інтернеті є корисним, але ж вже згадувалося, що крім «світлої», корисної сторони цього надбання людства у Всесвітні павутині присутня і «темна» сторона, це небезпеки духовного, психологічного, матеріального плану.
Практичний психолог
Косенко Н.А.
|
|
|
