Субота
26.09.2020
15:12
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Скарбничка вчителя-філолога Яненко Світлани Миколаївни
Головна Реєстрація Вхід
Каталог файлів »
Меню сайту

Категорії розділу
Поради батькам [45]
Психологічні особливості дітей [7]
Скарбничка афоризмів для батьків [2]

Теги

Афоризми

Мудрі вислови

Методичний портал

«Методичний портал»



Виховна робота

«Методичний портал»


Форма входу

Головна » Файли » Скарбничка для батьків

У розділі матеріалів: 54
Показано матеріалів: 1-50
Сторінки: 1 2 »

Бара Бука вже писала, що одним із найбільш дієвих способів прищепити дитині любов до книжки є читання їй уголос. Такого висновку у «Звіті про дитяче та сімейне читання» дійшли експерти авторитетного американського видавництва Scholastic, яке, зокрема, видає знамениту серію про Гаррі Поттера.

Сьогодні ми детальніше проаналізуємо це дослідження, а також поговоримо про інші способи розвинути в малечі любов до читання й про те, що часто відштовхує від цього заняття.

У звіті знову зафіксовано тривожну тенденцію – чимраз більше дітей у США віком від 6 до 17 років відмовляються від читання для особистого задоволення.

За останні чотири роки кількість дітлахів, які люблять читати, зменшилася майже на десять відсотків – нині добровільно це робить лише половина опитаних. Ледь більше третини сказали, що трохи люблять читати, а 12% не люблять узагалі.

Чому так відбувається? Популярною є думка, що в усьому винні сучасні ґаджети, електронні ігри й доступність інших цифрових розваг, яким малеча більш охоче присвячує час. Це справедливо лише частково, оскільки дитина, яка має насолоду від читання, завжди знайде можливість усамітнитися з книжкою.

Учені констатують: діти, які дуже мало часу приділяють читанню, зазвичай зазнають труднощів із цим процесом. Він стає для них справжнім викликом, якого уникають при будь-якій нагоді.

Для вирішення цієї проблеми слід спершу з’ясувати, чому саме ваше чадо відмовляється від книжки.

Поради батькам | Переглядів: 564 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 17.04.2015 | Коментарі (0)

Відповідальність батьків за розвиток дитини

Поради батькам | Переглядів: 484 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 15.02.2015 | Коментарі (0)

Закон України про освіту

Поради батькам | Переглядів: 321 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 15.02.2015 | Коментарі (0)

Поради виховання важких підлітків (Н.А. Косенко)

Поради батькам | Переглядів: 350 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 15.02.2015 | Коментарі (0)

Вислови, які хотіла б почути ваша дитина (Н.А. Косенко)

Поради батькам | Переглядів: 477 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 15.02.2015 | Коментарі (0)

Правила бесіди за способом активного слухання (Н.А. Косенко)

Поради батькам | Переглядів: 388 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 15.02.2015 | Коментарі (0)

Коли ваша дитина перебуває у стані відчаю
 
У випадку, коли ваша дітина перебуває у стані відчаю,
слід поводитися так:
1. Залишайтесь самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти.
2. Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом, це дозволить встановити довірчі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про наболіле.
3. Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире переживання, турбота про дитину.
4. Майте справу з людиною, а не з «проблемою», говоріть з дитиною на рівних, не варто діяти як вчитель або експерт, розв’язувати кризу прямолінійно, це може відштовхнути дитину.
5. Зосередьте свою увагу на почуттях дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй вилити вам душу.
6. Не думайте, що вам слід говорити щоразу, коли виникає пауза в розмові, використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині.
7. Виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання, які будуть для дитини менш загрозливими, аніж складні, «розслідувальні».
8. Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваш син чи донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особисті, хворобливі речі.
9. Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима своєї дитини,майте власну позицію.
10. Дайте своєму синові чи доньці знайти свої власні відповіді на запитання, навіть тоді,коли вважаєте, що знаєте вихід із кризової ситуації.
11. Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує. Дитина у стані горя, в ситуації безвиході може примусити вас почуватися безпорадними й дурними, але вам, на щастя, найчастіше і не слід приймати будь-яких певних рішень, негайно змінювати життя або навіть рятувати її – ваш син або дочка врятуються самі, варто тільки довіряти їм.
І останнє – якщо ви не знаєте, що говорити, не кажіть нічого, просто будьте поруч
Шкільний психолог
Косенко Н.А.
 
Поради батькам | Переглядів: 435 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 15.02.2015 | Коментарі (0)

Як запобігти обману?
 
1. Сприймайте дитину безумовно. Любіть її не за те, що вона гарна, розумна, здібна, добре навчається, допомагає. Любіть її просто за те, що вона є.
2. Можна висловити своє незадоволення окремими діями дитини, але не дитиною загалом.
3. Будьте вірними своєму слову, обіцянкам. Навіть якщо є об’єктивні причини і через якісь обставини ви не зуміли дотриматися своєї обіцянки, не вважайте не гідним для себе пояснити дитині причин, з якої порушили її.
4. Будьте відвертими з дитиною. У побудові правильних і чесних відносин украй важливе бажання дитини бути з вами відвертим. Це бажання можна й потрібно стимулювати. Інколи ви самі можете стати ініціатором ігрової ситуації, де дитина, яка потрапила в скрутне становище, наприклад зламала квітку у вазі, має зробити свій внутрішній вибір на користь правди. При цьому можете сказати, що ви знаєте, хто зламав нещасливу квітку, і краще було б, щоб малюк поділився неприємною новиною раніше, оскільки спільними стараннями можна було б змінити ситуацію. Величезну роль тут відіграє ваша доброзичливість у словах та інтонації.
5. Можна засуджувати дії дитини, але не почуття, хоч якими б не бажаними чи недозволеними вони були. Якщо ці почуття з’явилися, отже для цього є підстави.
6. Незадоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте у її неприйняття.
7. Поступово, але не ухильно знімайте із себе турботу та відповідальність за особисті справи вашої дитини і передавайте їх їй.
8. Оцінюйте наслідки. Коли дитина вперше говорить неправду, необхідно пояснити їй наслідки цього вчинку. Зробіть це без сторонніх. Пояснення необхідне, воно дозволить дитині зрозуміти, що вона не одна у світі, що кожний вчинок має свій відголос – позитивний й негативний. Таке пояснення допоможе їй навчитися думати про майбутнє. Дайте змогу дитині самій залагоджувати наслідки її дій або бездіяльності. Тільки тоді вона дорослішатиме і ставатиме «свідомою».
9. Карайте дитину, залишаючи без хорошого, а не робіть їй погано.
10. Умійте прощати. Якщо ви ввели вдома «статусні» взаємини, без знижки на вік малюка ви ризикуєте виховати замкнену і боязку людину. Адже, даючи маху, дитина думає перш за все, що на неї чекає невідворотне і строге покарання. Відчуття самозбереження і бажання уникнути стає визначальним чинником в поведінці. І тут до брехні – один крок.
11. Посмійтеся разом. На несуттєву брехню можна відповісти з гумором. Насамперед це  стосується маленьких дітей, які роблять перші спроби обманути. Залишаючись у рамках гри, ми ніби говоримо дитині: «Ти знаєш, що я знаю». Наш гумор дає дитині відповісти так само весело.
12. Заохочуйте чесність. Не залишайте непоміченим момент, коли ваша дитина призналася вам у чомусь. Повірте, що такі миті в житті дитини дуже важливі. Адже вона робить свій вибір. Не забудьте пояснити, в чому її помилка, але змістіть акцент на момент істини – на те, що ви пишаєтесь тим, що ваш малюк росте чесною людиною.
13. Подавайте власний приклад. Пам’ятайте: ваша дитина – це до великої міри ваш відбиток. Вона звертає увагу на те, що ви минаєте, навіть не озираючись. Ви виховуєте нечесну людину тоді, коли припускаєте можливість збрехати у присутності дитини. Інколи в цій брехні дитині відводиться визначена, нехай на перший погляд безневинна брехня. Наприклад: «Підійди, будь ласка, до телефону і відповідай, що мами вдома немає», - кажете ви і закладаєте цим фундамент для майбутньої брехні.
14. Любіть своє дитя. Якщо ви любите свою дитину – не уникайте шансу дати їй це відчути. Повторюйте частіше ці заповітні слова: «Я тебе дуже, дуже люблю»! навіть якщо дитина вчинила щось погане, все одно повторіть, що любите її. Так ви розвинете в душі малюка упевненість, що попри здійснені ним помилки, що він все одно улюблений і дорогий вам, що ви засуджуєте його вчинок, а не особистість загалом.
 
Практичний психолог
Косенко Н.А.
 
Психологічні особливості дітей | Переглядів: 498 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 15.02.2015 | Коментарі (0)

Потреба дитини в інтернеті
 
Інтернет надає дітям та молоді неймовірні можливості для здійснення відкриттів, спілкування й творчості. Проте оскільки з самого початку Інтернет, містить величезну кількість інформації, причому далеко не завжди безпечної. У зв'язку із цим виникає проблема забезпечення безпеки дітей. А хто їм може в цьому допомогти, якщо не батьки? Педагоги і психологи визначили потреби в Інтернеті дітей, для яких справ може використовуватись Інтернет дітьми різних вікових категорій.
Дитині до 7 років цікаво й необхідно грати, особливо - у розвиваючі та сюжетно-рольові ігри. Віртуальні ігри можуть швидко стати для дитини  сенсом життя, а реального спілкування вона буде уникати. Відводьте на віртуальні ігри півгодини в день, а на ігри з однолітками - 3-4 години.
3 7 до 11 років, діти як і раніше люблять грати та прагнуть використовувати Інтернет саме як майданчик для ігор. Але в цьому віці у дітей прокидається так зване соціальне «Я». Дітям важливо зайняти значуще місце в житті свого маленького світу: класу, школи, дружити з     однолітками. Інтернет стане дитині партнером (по розвиваючим іграм, учителем у вивченні іноземних мов, джерелом необхідної інформації для уроків і просто - музики, картинок та фотографій, мультфільмів і позитивних емоцій.
Дитина в 11-14 років - це підліток. І найголовнішою, провідною її діяльністю є спілкування з однолітками. Тут Інтернет може стати просто незамінним помічником. Але, знов таки, все добре в міру! Інтерактивне спілкування потрібно обов'язково поєднувати з реальним. Після 11 років у підлітків починає активно пробуджуватись інтерес до питань дорослого життя, психології статей та всього, що з цим пов'язане. Важливо, щоб відповіді на свої питання підліток знаходив в першу чергу у батьків, а не на сумнівних сайтах. Крім того, в цьому віці у дітей з'являються кумири: співаки, спортсмени та артисти, про яких їм хочеться довідатися все. В цьому випадку Інтернет - кращий помічник та інформатор. Але батькам потрібно бути пильними, адже зірок часто супроводжує скандальна інформація.
Дитина старше 14 років - уже досить доросла людина, яка вважає, що сама краще знає, як їй потрібно поводитися, яку музику слухати, що читати, з ким спілкуватися. Цікавтеся всім тим, чим цікавиться ваша дитина, намагайтеся розібратися в колі її інтересів і спілкуйтеся з нею про них, навіть якщо це «не Ваша тема». В Інтернеті можна знайти безліч інформації про професії, що допоможе дитині визначитися, а Вам - контролювати та, якщо буде потреба, корегувати вибір дитини, знаходячи більш повну інформацію про переваги й про недоліки різних професій.
3 всього вище сказаного можна зробити висновок, що дозоване перебування дитини в Інтернеті є корисним, але ж вже згадувалося, що крім «світлої», корисної сторони цього надбання людства у Всесвітні павутині присутня і «темна» сторона, це небезпеки духовного, психологічного, матеріального плану.
Практичний психолог
Косенко Н.А.

 

Поради батькам | Переглядів: 371 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 15.02.2015 | Коментарі (0)

ДИТИНУ НЕ КАРАЮТЬ:
 
l. За те, що вона чимось не влаштовує дорослих: холерика за те, що він непосидючий і впертий, сангвініка — за рухливість, флегматика — за повільність, неврівноваженого — за плаксивість.
2. Під час їжі.
3. Якщо вона зазнала невдачі (вона й без того засмучена, присоромлена, пригнічена). Тут краще підтримати її.
4. За необережність, а вчать обережності, роблячи висновки з прорахунків дитини; за повільність, незібраність (за цим може бути приховане занурення в себе або фантазування); за забруднений і порваний одяг, а вдягають відповідно до обставин; за прорахунки самих батьків тощо.
5. На людях (в автобусі, на вулиці), адже це ще й публічне приниження.
6. При молодшій дитині, оскільки підривається авторитет старшої, а якщо є ревнощі між дітьми, то це може породити озлобленість у старшої дитини, а в молодшої — злорадство, а це погіршить їх взаємини.
7. За емоційність, імпульсивність, енергійність. Здатність передбачати наслідки своїх вчинків остаточно формується у дівчат до 18 років, у хлопців — до 20, але навчати цього слід з трьох, а особливо з п'яти років. Карати за вчинки, які дитина не може передбачити, — значить карати за те, що вона дитина.
8. Поспішно, не розібравшись: краще пробачити десятьох винних, ніж покарати одного невинного. Необхідно поєднувати покарання з іншими методами виховання, дотримуючись педагогічного такту та враховуючи вікові та індивідуальні особливості дитини.
Реакція батьків на вчинок дитини має бути продуманою, вільною від негативних емоцій. У реакції не повинно бути істеричності. На істеричний крик, жестикуляцію, надлишок емоцій дитина відповідає тим самим. Не повинно бути люті, гніву. Лють призводить до надмірних покарань, а це породжує в батьків муки сумління. Спочатку покарали, а потім шкодують, жаліють. Тепер в очах дитини винні батьки і вона стає в позу ображеної. Не слід погрожувати дитині, краще попередити. Часом погроза сприймається гірше, ніж саме покарання. В погрозі завжди є шантаж, і зрештою дитина також починає шантажувати батьків.
 
Практичний психолог
Косенко Н.А.
Поради батькам | Переглядів: 314 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 15.02.2015 | Коментарі (0)

Вчіться та навчайте дітей правильно спілкуватись
 

1. Щоб навчитися правильно говорити, тре¬ба навчитися читати і слухати.
2. Читаючи, зосереджено заглиблюйтеся в зміст написаного: намагайтеся побачити, по¬чути, зрозуміти й запам'ятати художні особли¬вості мови, мовні звороти.
3. Збагаченню словникового запасу допомо¬же спеціальна робота: заведіть словник для за¬пису нових слів, тренуйтеся в їх вимові та вико¬ристанні, добирайте до них антоніми та сино¬німи, вивчайте слова, що використовуються в переносному значенні,
4. Намагайся не лише запам'ятати мову ора¬тора, а й прийоми її побудови.
5. Стежте за тим, щоб у розповіді не було слів-паразитів, не використовуйте непотрібних повторів — це збіднює мову.
6. Стежте за побудовою речень, не вживайте складних конструкцій.
7. Щодня читайте вголос по 15—20 хв., усві¬домте зміст тексту, поміркуйте, де зробити па¬узу, поставити наголос, якого емоційного відтінку надати мові.
Практичний психолог
Косенко Н.А.

Поради батькам | Переглядів: 323 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 15.02.2015 | Коментарі (0)

Беззаперечність, або слухняні діти (Н.А. Косенко)

Психологічні особливості дітей | Переглядів: 310 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 15.02.2015 | Коментарі (0)

Як потрібно спілкуватися батькам один з одним в сім’ї, щоб дитина почувалася щасливою
 

1. Створити природні і доброзичливі умови спілкування в сім’ї.
2. Бути тактовними та ввічливими один з одним.
3. Не сваритися та не сперечатися в присутності дитини.
4. Цікавитися справами один одного.
5. Намагатися не критикувати своїх чоловіка чи дружину.
6. Не робити зауважень в присутності дитини.
7. Регулярно сідайте разом за стіл.
8. Обмінюйтесь думками, радьтеся з членами сім'ї, цікавтеся їх думкою.
9. Постарайтеся концентрувати свою увагу на хороших сторонах. Не дуже концентруйтеся на дратівливих звичках вашого супутника життя. Долайте своє роздратування, зверніть увагу на картину в цілому, замініть негативні емоції в своїй свідомості позитивними.
10. Робіть компліменти членам сім'ї.
11. Діліться своїми радощами і печалями. Знання подій, що відбуваються в житті всіх членів сім'ї, створює єдність, оскільки у вас з'являється загальний фундамент для досягнення успіху в майбутньому. 
12. Створити такі умови в сім’ї, при яких дитина бачитиме її в ідеалі.

Практичний психолог
Косенко Н.А.

Психологічні особливості дітей | Переглядів: 309 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 15.02.2015 | Коментарі (0)

Поради батькам, які прагнуть розвивати здібності своїх дітей (Н.А. Косенко)

Поради батькам | Переглядів: 347 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 15.02.2015 | Коментарі (0)

Рекомендації психолога

Психологічні особливості дітей | Переглядів: 432 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 07.02.2015 | Коментарі (0)

5 простих правил онлайн-безпеки

Поради батькам | Переглядів: 286 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 07.02.2015 | Коментарі (0)

Поради батькам від дитини

Поради батькам | Переглядів: 376 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 07.02.2015 | Коментарі (0)

Поради

Поради батькам | Переглядів: 428 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 07.02.2015 | Коментарі (0)

Депресії та стреси у дітей

Психологічні особливості дітей | Переглядів: 530 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

Чи варто батькам вирішувати конфлікти дітей з однолітками

Поради батькам | Переглядів: 527 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

Проблема батьків та дітей

Поради батькам | Переглядів: 430 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ УЧНІВ 5 КЛАСУ

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники. До того ж перехід з початкової школи у середню співпадає зі своєрідною віковою кризою – початком переходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку.
Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя». Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі.
Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді порушуються сон, апетит.
Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим, зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?
 

1. Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.
2. На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий; поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв’язку з цим необхідно звертатися до довідників, слов
ників.
3. У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керівникові часто не вистачає часу приділяти їм увагу в тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, задираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуації важливо зрозуміти, що все це – природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим. Якщо відчуваєте, що адаптація затягується, зверніться до шкільного психолога. Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чином допомагаючи школяру освоїти цю позицію.

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?


У цьому періоді батькам можна скористатися рекомендаціями фахівців Філадельфійського дитячого центру по забезпеченню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини» :
1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.
2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо доведеться спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.
3. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень.
Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.
4. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.
5. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми – купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися – купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.
6. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.

ПРОБЛЕМИ У НАВЧАННІ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.
Декілька слів про навчальні проблеми п’ятикласників:
1) Слабка навчальна підготовка у початкових класах.
2) Несформованість вміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять.
3) Нерозвинута воля – небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не приваблює мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай ,навіть, дитина виконає одне-два подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.
2. Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мисливців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.
3. Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм
та насмішки! Терпіть дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.
4. Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.

Психологічні особливості дітей | Переглядів: 889 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

Рекомендації з успішної адаптації п'ятикласників до нових умов навчання

Будь - які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється якадаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності. 
9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.
10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.
11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.
12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.
14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.
15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

Поради батькам | Переглядів: 300 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

10 порад батькам підлітків:
1. У підлітковому віці діти починають оцінювати життя своїх батьків. Підлітки, особливо дівчатка, обговорюють поведінку, вчинки, зовнішній вигляд мам і тат, вчителів, знайомих. І постійно порівнюють. У якийсь момент результат цього зіставлення позначиться на ваших стосунках із сином або дочкою. Він може бути для вас як приємним, так і неприємним. 

2. Головне у ваших взаєминах з дитиною - взаєморозуміння. Щоб його встановити, ви повинні проявляти ініціативу і не таїти образ. Якщо ви не можете, або не вважаєте за потрібне виконати бажання сина або дочки, потрібно пояснити - чому. І взагалі, більше розмовляйте зі своїми дітьми, розповідайте про свою роботу, обговорюйте з ними їхні справи, особистісні або навчальні, знайте їх інтереси і турботи, друзів і вчителів. Діти повинні відчувати, що ви їх любите, що в будь-якій ситуації вони можуть розраховувати на вашу пораду та допомогу і не боятися глузування або зневаги.

Підтримуйте впевненість дітей у собі, у своїх силах, у тому, що навіть при певних недоліках (які є в кожного) у них є свої незаперечні достоїнства. У виховному процесі неприпустима конфронтація, боротьба вихователя з вихованцем, протиставлення сил і позицій. Тільки співпраця, терпіння і зацікавлення вихователя у долі вихованця дають позитивні результати.

3. Дивуйте - запам'ятається! Той, хто справляє несподіване і сильне враження, стає цікавим і авторитетним. Що приваблює дитину в дорослому? Сила - але не насильство. Знання - згадайте, наприклад, одвічні «чому?» у малюків. На яку їх частку ви зуміли зрозуміло і повно відповісти? Розум - саме в підлітковому віці з'являється можливість його оцінити. Уміння - тато вміє кататися на лижах, лагодити телевізор, водити машину ... А мама малює, готує смачні пиріжки, розповідає казки ... Зовнішній вигляд - його в більшій мірі цінують дівчата. Життя батьків, їх звички, погляди здійснюють набагато більший вплив на дитину, ніж довгі повчальні бесіди. 

4. Ви хочете, щоб ваша дитина була здоровою? Тоді навчиться самі і навчіть її основам знань про свій організм, про способи збереження і зміцнення здоров'я. Головне - навчити організм справлятися з навантаженнями, насамперед фізичними, тому, що вони тренують не тільки м'язи, але і всі життєво важливі системи. І абсолютно необхідно, щоб дитина розуміла: щастя без здоров'я не буває.

5. Скільки часу в тиждень ви проводите зі своїми дітьми? За даними соціологічних опитувань, більшість дорослих в середньому присвячують дітям не більше 1,5 години в тиждень! І як сюди втиснути розмови по душам, походи в театр і на природу, читання книг та інші спільні справи? Звичайно, це не вина, а біда більшості батьків, які змушені проводити на роботі весь день, щоб наповнити бюджет сім'ї. Але діти не повинні бути надані самі собі. Добре, якщо є бабусі і дідусі, здатні взяти на себе частину проблем виховання. А якщо їх немає? Обов'язково подумайте, чим буде займатися ваша дитина в години, вільні від навчання і приготування уроків. Спортивні секції (не забудьте самі поспілкуватися з тренером) не просто займуть час, а допоможуть зміцнити здоров'я і розвинуть рухові навички та вміння. У будинку дитячої творчості можна навчитися шити, будувати літаки, писати вірші. Нехай у дитини буде свобода вибору заняття, але він повинен твердо знати: часу на неробство і нудьгу у нього немає.

6. Бережіть здоров'я дитини і своє, навчитеся разом з ним займатися спортом, виїжджати на відпочинок, ходити в походи. 

7. Бажання дорослих уникнути розмов з дітьми на деякі теми привчає їх до думки, що ці теми заборонені. Перекручена інформація викликає у дітей необґрунтовану тривогу. І в той же час не треба давати дітям ту інформацію, про яку вони не питають, з якою поки не можуть справитися емоційно, яку не готові осмислити. Кращий варіант - дати прості і прямі відповіді на запитання дітей. Так що і самим батькам треба всебічно розвиватися - не тільки в області своєї спеціальності, але і в області політики, мистецтва, загальної культури, щоб бути для дітей прикладом моральності, носієм людських достоїнств і цінностей.

8. Не оберігайте підлітків зайво від сімейних проблем, як психологічних, так і матеріальних (це вчить знаходити вихід). Підлітку необхідні позитивні і негативні емоції. Для успішного розвитку дитини корисно зрідка відмовляти йому в чомусь, обмежувати його бажання, тим самим готуючи до подолання подібних ситуацій у майбутньому. Саме вміння справлятися з неприємностями допомагає підлітку сформуватися як особистості. Роль дорослої людини полягає, передусім, у тому, щоб допомогти дитині стати дорослим, тобто навчити його протистояти дійсності. Відгороджуючи дитину від реального світу, нехай навіть з самими добрими намірами, батьки позбавляють його можливості отримати життєвий досвід, знайти свій шлях.

Ніколи не брешіть дитині, навіть якщо це продиктовано кращими переконаннями і турботою про його спокій і благополуччя. Діти якимсь невідомим чином відчувають брехню в будь-якій формі. А тому, хто обдурив раз-другий, довіри чекати вже не доводиться.

9. Якщо ви вже встигли наробити помилок у вихованні, вам буде важче, ніж на початку шляху. Але якщо в своєму вихованці ви бачите хоча б крапельку хорошого і будете потім спиратися на це в процесі виховання, то отримаєте ключ до його душі і досягнете гарних результатів.

10. Якщо ви зрозуміли, що були не праві, нехтували думкою сина або доньки в якихось важливих для них питаннях, не бійтеся зізнатися в цьому спочатку собі, а потім і дитині. І постарайтеся не повторювати цієї помилки знову. Довіру втратити легко, а відновити її довго і важко.


Підготувала

практичний психолог

Тернавська А.В.

Поради батькам | Переглядів: 731 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

Поради батькам старшокласників в допомозі при виборі професії
Як можна підтримати свою дитину при виборі професії і яким чином родина впливає на ставлення підлітка до роботи.

Життя влаштоване так, що нашим дітям потрібно визначитися, «ким бути». Всім батькам хочеться забезпечити благополучне майбутнє своїм дітям. Вам хочеться, щоб вони отримали надійну, шановну, високооплачувану професію. Крім того, у нас, батьків, є певні уявлення про характер і уподобання наших дітей. І ми прагнемо поділитися з дітьми нашим життєвим досвідом, нашими уявленнями про те, який життєвий шлях буде для них переважніше. Хтось із нас вважає, що вибір професії цілком залежить від самого підлітка, хтось прагне показати переваги і недоліки тієї чи іншої роботи. Хто ж несе відповідальність у такій непростій справі, як вибір майбутньої професії?

Дуже важливо, щоб батьки частину відповідальності поклали на дітей. У психології не випадково існує термін «професійне самовизначення». Важливо, щоб у підлітка склалося відчуття, що зроблений ним вибір професії - це його самостійний вибір.

Звичайно, зробити це непросто. Уявлення дітей про світ професій мають неповний і уривчастий характер. Часто їх приваблюють модні і популярні професії, наприклад, манекенниця, актор, рок-співак і т.п., навіть якщо у них немає для цього необхідних даних. І в такій ситуації батькам може здатися, що найбільш правильний шлях - самим вирішити, яка професія буде для сина чи доньки оптимальною.

Можливо, з певної точки зору це дійсно так. Але в ситуації, коли ми, дорослі, цілком беремо на себе відповідальність за професійне визначення дітей, є зворотний бік. Справа в тому, що вибір має на увазі відповідальність за його наслідки. Хто вибирає, той і відповідає. І якщо підлітку здається, що професію він вибрав не сам, то він і вчиться не для себе. Навчання його обтяжує, він сприймає її як нудний, обтяжливий обов'язок. І навпаки, саме відчуття, що дану професію підліток обрав сам, значно стимулює його до просування на шляху професійного розвитку.

Разом з тим, повна самостійність теж ускладнює професійне самовизначення. Життєвий досвід підлітка обмежений, його уявлення про професійну діяльність часто мають неповний або нереалістичний характер. Наприклад, багато старшокласників стверджують, що збираються стати менеджерами, але на питання про те, що це за робота, виразно відповісти не можуть. У дитини можуть виникати питання про зміст професійної діяльності, про місце можливої ​​роботи, про рівень зарплати, він може змішувати поняття «професія» і «посада» (наприклад, заявляти: «Хочу бути начальником!»). Перебуваючи в ситуації вибору, діти часто відчувають розгубленість і потребують підтримки дорослих. Хоча підлітки можуть не говорити про це прямо, насправді для них дуже важлива думка дорослих.

Дуже важливо не відмовлятися від ролі порадника. Батьки можуть виступати як експерти і поділитися тією інформацією, якою вони володіють: розповісти, що являє собою та чи інша професія, де можна знайти роботу, які обмеження вона накладає. Слід представляти цю інформацію в нейтральній формі, щоб підліток зробив висновки самостійно, наприклад: «Знаєш, одна моя однокласниця так хотіла стати археологом, інститут закінчила, але все життя працювала бухгалтером, тому що було неможливо знайти роботу за фахом». Особливо цінно для підлітків, якщо дорослі діляться з ними власним досвідом самовизначення, переживаннями і сумнівами власного юнацького життя. Подібні розповіді, особливо якщо відомо, чим завершився вибір професії, як правило, справляє на підлітків велике враження.

Ситуація вибору професії в деякому розумінні схожа на гру в рулетку: можна поставити на одне-єдине поле, але ймовірність виграшу в цьому випадку дуже мала. А якщо зробити декілька ставок, то ця вірогідність зростає в багато разів. Добре, якщо в ситуації вибору професії у підлітка є запасний варіант. Як правило, самі підлітки про це варіанті не замислюються, і наше завдання - поставити перед ними питання: що вони будуть робити, якщо з якихось причин їм не вдасться реалізувати намічені плани? Наявність запасного варіанта дозволяє знизити напругу в ситуації вибору професії і тривогу підлітка.

Обговорити з підлітком шляхи його майбутнього можна по-різному. У когось можна запитати прямо: «А що ти будеш робити, якщо в тебе не вийде стати перекладачем?». Тривожному підліткові можна запропонувати пофантазувати: «Давай уявимо, які ще професії ти міг би вибрати» або обговорювати цю проблему стосовно до третіх осіб: «Уявляєш, Сашко все життя мріяв стати футболістом, але отримав травму, і йому довелося піти зі спорту. Тепер він думає, ким бути ».

Величезну роль у виборі майбутньої професії відіграє сім'я, хоча самі підлітки цього можуть і не усвідомлювати. Найчастіше вони орієнтуються на професії родичів. Всім нам відомі приклади трудових династій, коли кілька поколінь однієї родини працюють по одній спеціальності, і випадки, коли хтось стає «лікарем, як мама» або «шофером, як тато». З одного боку, сімейна традиція може обмежувати ймовірний вибір. Підліток як би йде по інерції, не намагаючись зрозуміти, наскільки професія батьків дійсно відповідає його власним інтересам і здібностям. З іншого боку, він дуже добре уявляє дану професію і віддає собі звіт в тому, які якості для неї потрібні. Таким чином, якщо підліток вибирає професію батьків, важливо обговорити з ним мотиви його вибору, зрозуміти, що ним керує.

Сім'я - це той простір, де формується ставлення до роботи, до професійної діяльності. Якщо батьки ставляться до роботи як до значущої частини власного життя, розглядають її як засіб самореалізації та самовираження, то дитина з раннього дитинства засвоює, що задоволеність життям безпосередньо пов'язана з роботою, і навпаки.

І, нарешті, найголовніше для підлітків, як би вони не прагнули до самостійності, - це відчуття підтримки з боку дорослого. Для дітей важливо, що на важкому шляху самовизначення вони йдуть не одні, що поруч знаходиться дорослий, який підтримає у важку хвилину і допоможе. Це відчуття надає їм упевненість у своїх силах і спонукає до досягнень, тепер уже не навчальних, а професійних.

Поради батькам | Переглядів: 681 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

 ДПА та ЗНО - це стрес для випускника і для його батьків. Тому дуже важливо заздалегідь підготуватися до нього і навчиться сприймати іспит не як випробування, а як можливість проявити себе і придбати екзаменаційний досвід. Адже попереду багатьох випускників чекають ще вступні іспити, а під час навчання в ВНЗ, коледжах та технікумах їм належить здавати по 8-12 іспитів протягом року.

      Звичайно, бути присутнім під час іспитів і допомогти дитині при всьому бажанні робити цього батьки не можуть. Іспити - це справа суто індивідуальна і випускник при здачі ДПА та ЗНО один на один з комісією. А батькам залишається тільки хвилюватися і тривожиться за свою дитину. Багатобатьки згідно російській традиції перед екзаменами намагаються лаяти й критикувати дитину, замість того, щоб підтримати його.

      А ті, у кого є можливість, Займають репетиторів і готові оплачувати будь-які суми за їхні послуги, аби їхнє чадо здав ЗНО на "відмінно". Допомога батьків під час випускних іспитів дуже важлива, оскільки для успішної здачі іспитів необхідна психологічна підготовленість дитини.

    Завдання батьків під час підготовки до здачі ЗНО не лаяти дитину і не знижувати його самооцінку, а знизити напругу, тривожність дитини і підготувати хороші умови для занять, для відпочинку і організувати правильне харчування випускника. Ось що радять психологи батькам випускника:

  1. Намагайтеся уникати сварок, конфліктів і сімейних скандалів перед іспитами дитини. Дитині передається хвилювання батьків і якщо батьки не можуть впоратися зі своїми емоціями, то це стресовий стан може стати причиною небажання готується у підлітка чи допущення ним помилок при здачі іспитів.

  2. Підбадьорюйте випускника, Хваліть його і відзначайте його хороші вчинки. Таким чином, батьки можуть підвищувати його впевненість у собі. Дайте знати дитині, що ви будете любити його навіть в разі його невдачі і допущення помилок на іспитах.

  3. Кожен день спостерігайте за самопочуттям старшокласника. Вимірювати температуру і чіпати кожен день лоб як у маленького малюка, звичайно, не слід, але тільки батьки можуть виявити перші ознаки хвороби, пов'язані з перевтомою і стресами. Якщо випускник за будь-якого приводу дратується, починає плакати і боїться здачі іспитів, то за допомогою необхідно звернеться до психолога.

  4. Строго контролюйте режим дня дитини і не допускайте перевантажень. Підготовка до іспитів повинна поєднуватися з відпочинком. Через кожні 40 хвилин занять старшокласник повинен відпочити не менше 10 хвилин. Якщо дитина дуже старанний, то не давайте йому готується до іспитів більше 10:00 в день. Кращий час для підготовки - денне, вночі знижуються всі функції організму, тому пам'ять людини у вечірній час погіршується. Спати перед іспитами необхідно не менше 8 годин, попередньо прогулявшись на свіжому повітрі.

  5. Забезпечте будинки зручне робоче місце та умови для випускника. Виділіть дитині робочий стіл, де не повинно бути нічого зайвого, а тільки матеріали необхідні для підготовки до іспиту. Слідкуйте за тим, як сидить дитина: не можна сидіти, сильно зігнувшись і читати лежачи. Дуже важливо зберегти зір під час іспитів, адже зір багатьох старшокласників псується саме під час іспитів. Тримати підручник при читанні треба в похилому положенні на відстані 20 см від ока. Температура повітря в кімнаті повинна бути нормальною, а світло падати з лівого боку. Намагайтеся створити тишу під час підготовки дитини до іспитів, простежте за тим, щоб йому ніхто не заважав.

  6. Слідкуйте за тим, щоб дитина щоранку робив зарядку близько 30 хвилин. Це допоможе краще освоїти матеріал і відновити працездатність. Після фізичних вправ поліпшується кровопостачання м'язів, знімається стомлення очей і з'являється відчуття бадьорості.

  7. Поясніть дитині про те, що під час підготовки іспитів не можна грати в комп'ютерні ігри, дивитися бойовики і фільми жахів. Необхідно берегти сили і нерви для підготовки до іспитів. Негативно впливають на пам'ять куріння, кави, застосування лікарських препаратів, розпивання пива і енергетичних напоїв.

  8. Під час розумової напруги людині треба збалансоване харчування, яке містить усі необхідні поживні речовини, мікроелементи і вітаміни. Для стимулювання роботи мозку включайте в раціон харчування дитини рибу, м'ясо, яйця, сир, живі йогурти, горіхи, курагу, більше овочів і фруктів. Порадуйте дитини плиткою гіркого шоколаду і бананами, вони сприяють вироблення "гормонів щастя". Виключіть в цей час сухомятку, підліток під час іспитів повинен харчуватися чотири рази на день гарячою їжею. Не можна під час підготовки до іспитів дотримуватися дієти.

Поради батькам | Переглядів: 422 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

Поради батькам

Поради батькам | Переглядів: 484 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

Кілька порад батькам замкнутих дітей:
•    Розширюйте коло спілкування вашої дитини, знайомте її з новими людьми.
•    Підкреслюйте переваги і користь спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною.
•    Прагніть самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.
Принципи спілкування з агресивними дітьми:
•    Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.
•    Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.
•    Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.
•    Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.

Поради батькам | Переглядів: 322 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

Кілька порад батькам із формування в дітей адекватної самооцінки 
•    Не оберігайте дитину від повсякденних справ,не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.
•    Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
•    Заохочуйте  в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.
•    Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.
•    Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.
•    Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).
Особливості стилю поведінки із сором’язливими дітьми:
•    Розширюйте коло знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей.
•    Не варто постійно турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих дій.
•    Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах.
•    Залучайте дитину до виконання різних доручень, зв’язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в яких сором’язливій дитині довелося б вступити в контакт з «чужим» дорослим. Наприклад: «Треба довідатися, про що ця цікава з чудовими картинками. Давайте запитаємо в бібліотекаря і попросимо дати її нам подивитися». Звичайно в такій ситуації «вимушеного спілкування дитина спочатку на стільки, що вітається тільки пошепки, відводячи очі, і не відриваючись від руки матері. Зате , ідучи, прощається голосно й чітко, іноді навіть посміхається.

Поради батькам | Переглядів: 638 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

Рекомендації батькам по корекції тривожності дітей  
   
У роботі з дітьми з тривожністю необхідно 
•    Постійно  підбадьорювати ,заохочувати  демонструвати впевненість у їхньому
успіху, у їхніх можливостях;
•    Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності,уміння правильно  оцінити їх ,опосередковано ставитися до власних успіхів ,невдач ,не боятися помилок ,використовувати їх для розвитку діяльності ;
•    Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей;
•    Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності ;
•    Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками , розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей;
•    Щоб перебороти скутість ,потрібно допомагати дитині розслаблюватися ,знімати напругу за допомогою рухливих ігор ,музики ,спортивних вправ ;допоможе інсценізація етюдів на пряв сміливості,рішучості ,що потребує від дитини психоемоційного ототожнення себе з персонажем;ігри,що виражають тривожність занепокоєння учасників ,дають змогу емоційно відкинути пригніченість і страх , оцінити їх як  характеристики ігрових персонажів ,а не даної дитини,і  на основі психологічного «розототожнення» з носі є гнітючих переживань позбутися власних страхів.
•    Не сваріть дитину за те,що вона посміла гніватися на вас. Навпаки,поставтеся до неї,до її обурення з розумінням і повагою :допоможіть їй усвідомити і сформулювати свої претензії до вас.
•    Тільки тоді,коли емоції згаснуть,розкажіть дитині про те,як ви переживали,коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею владу форму висловлювання претензій .
•    Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо своє роздратування,терпимо його доти,доки воно не вибухне,як вулкан,яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так,щоб не принизити дитину,не звинуватити,а просто виявити своє незадоволення.

Поради батькам | Переглядів: 341 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

Рекомендації батькам гіперактивних дітей
•    У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку ,коли вона цього заслужила ,підкреслюйте успіхи . Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах .
•    Уникайте повторень слів «ні» і «не можна» .
•    Говоріть стримано ,спокійно  і м’яко .
•    Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу ,щоб вона могла його завершити.
•    Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
•    Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності ,що вимагають концентрації уваги.
•    Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня . Час прийму їжі ,виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати  цьому розпорядкові .
•    Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах ,на ринках ,у ресторанах тощо чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив .
•    Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером . Уникайте неспокійних , гучних приятелів . Оберігайте дитину від стомлення ,оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання , гіперактивності . Давайте дитині можливість витрачати  надлишкову  енергію . Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі .

Поради батькам | Переглядів: 388 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

Кілька коротких правил


1.Показуйте  дитині , що її люблять такою, якою вона є , а не за якісь досягнення.
2.Не можна ніколи (навіть у пориві гніву )говорити дитині ,що вона гірша за інших.
3.Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які  її запитання .
4.Намагайтесь щодня знаходити час ,щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
5.Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками ,але й із     дорослими.
6.Не соромтесь підкреслювати,що ви пишаєтеся своїм малюком .
7.Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини .
8.Завжди говоріть  дитині правду ,навіть коли вам це невигідно.
9.Оцінюйте тільки вчинки,а не її саму.
10.Не домагайтеся успіху силою . Примус – найгірший варіант морального виховання . Примус у сім’ї порушує  особистість  дитини .
11.Визнайте право дитини на помилку .
12.Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів .
13.Дитина ставиться до себе так , як ставляться до неї дорослі .
14.І взагалі  ,хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини ,і тоді ви краще зрозумієте ,як її виховувати .

Поради батькам | Переглядів: 300 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

Пам’ятка  для батьків

 

1. Ніколи не займайтесь „виховною роботою” у поганому настрої.

2. Чітко визначте, що ви хочете від дитини ( і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.

3. Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.

4. Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні і недоцільні кроки до мети.

5. Не пропустіть моменту, коли досягнуто перші успіхи. Відмітьте їх.

6. Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.

7. Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам’ятайте: сутність людини і її окремі вчинки – не одне й те саме.

8. Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважаючи на помилку.

9. Виховання – це наступність дій.

10. Вихователь повинен бути твердим, але добрим.

 

Ви повинні знати

 

1.  З ким приятелює ваша дитина.

2. Де проводить вільний час.

3. Чи не пропускає занять у школі.

4. У якому вигляді або стані повертається додому.

 

                          Не дозволяйте дітям та підліткам

 

1. Йти з дому на довгий час.

2. Ночувати у малознайомих для вас осіб.

3. Залишатися надовго вдома без нагляду дорослих, родичів на тривалий час вашої відпустки.

4. Знаходитися пізно ввечері і вночі на вулиці, де вони можуть стати жертвою насильницьких дій дорослих.

5. Носити чужий одяг.

6. Зберігати чужі речі.

 

Ви зобов’язані помітити і відреагувати, коли

 

- в домі з’явилися чужі речі (виясніть, чиї вони);

- в домі є запах паленої трави або синтетичних речовин (це може свідчити   про куріння сигарет із наркотичними речовинами);

- в домі з’явилися  голки для ін’єкцій, дрібні частинки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд (це може свідчити про вживання наркотичних препаратів);

- в домі з’явилися ліки, які діють на нервову систему і психіку (виясніть, хто і з якою метою їх використовує);

- в домі надто часто є запах засобів побутової хімії – розчинників, ацетону тощо (це може свідчити про захоплення дітей речовинами, які викликають стан одурманювання);

- відбулася швидка зміна зовнішнього вигляду та поведінки дітей: порушилася координація рухів, підвищилася збудженість або в’ялість, з’явилися  сліди від заштриків на венах, розширення зіниць тощо (це може свідчити про вживання дитиною наркотичних речовин).

 

Така форма роботи дає можливість батькам більше контролювати та розуміти своїх дітей, розуміти їхнє життя; підвищує правову освіту батьків, допомагає їм правильно виховувати своїх дітей.

http://manschool.at.ua/load/poradi_batkam_z_pravovogo_vikhovannja/1-1-0-9

 

Поради батькам | Переглядів: 451 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

Якими діти народжуються – ні від когоне залежить, але в наших силах зробити їх хорошими через правильне виховання.  Плутарх

 

Сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини.
Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління.
Конституційним обов’язком батьків є утримання своїх дітей до повноліття.
Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей ,створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей.
Від сім’ї починається шлях дитини до пізнання світу, свого становлення як особистості, шлях до шкільного навчання.
Даний посібник допоможе батькам знайти відповіді на запитання, які виникають при вихованні гіперактивних та замкнутих дітей, агресивних та тривожних,обдарованих та конфліктних. Допоможе розібратися в питаннях адаптації та готовності дітей до школи. Батьки ознайомляться з проблемами насильства в сім’ї та проблемами превентивного виховання неповнолітніх. Також отримають рекомендації щодо профілактики даних негативних проявів.
Таким чином матеріали посібника стануть у пригоді батькам, класним керівникам, класоводам, працівникам соціально-психологічної служби – всім , хто бажає краще розібратися в психологічних особливостях дитини та надавати їй дієву допомогу.
Адже життєвою дорогою дитину ведуть два розуми, два досвіди: сім’я та навчальний заклад.

Якщо:
•    Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
•    Дитину висміюють, вона стає замкнутою;
•    Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
•    Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
•    Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
•    Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
•    Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
•    Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
•    Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
•    Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

http://manschool.at.ua/load/poradi_batkam_z_pravovogo_vikhovannja/1-1-0-9

Поради батькам | Переглядів: 328 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

Народні прислів’я та приказки про виховання

Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках.

Гни дерево, поки молоде, вчи дітей, поки малі.

Добрі діти доброго слова послухають, а лихі – й дрючка не бояться.

Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – кінець.

Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина.

З кривого дерева крива й тінь.

Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такі й діти.

Добре ім’я – найкраще багатство.

До доброї криниці стежка втоптана.

Хто людям добра бажає, той і собі має.

Хто чисте сумління має, спокійно спати лягає.

Скарбничка афоризмів для батьків | Переглядів: 1945 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

АФОРИЗМИ ПРО ВИХОВАННЯ

Дитина – дзеркало родини; як у краплині роси відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота батька й матері.

( В. Сухомлинський)

Роки дитинства – це насамперед виховання серця.

( В. Сухомлинський)

Якщо люди говорять погане про твоїх дітей – вони говорять погане про тебе.

( В. Сухомлинський)

Багато лих мають своїми коренями саме те, що людину з дитинства не вчать керувати своїми бажаннями.

( В. Сухомлинський)

Розніжені й розбещені індивідууми формуються тоді, коли в їхньому житті домінує єдина радість – радість споживання.

( В. Сухомлинський)

Підтримуйте дитяче прагнення бути хорошим, бережіть його як найтонший порух людської душі, не зловживайте своєю владою, не перетворюйте мудрість батьківської влади на деспотичне самодурство.

(В. Сухомлинський)

Сім'я - це те первинне середовище, де дитина повинна вчитися робити добро.

(В. Сухомлинський)

Життя коротке, але людина знов і знов переживає його у своїх дітях.

(В. Сухомлинський)

Справжня гуманність означає перш за все справедливість.

(В. Сухомлинський)

Страх тілесного покарання не зробить злого серця добрим, а поєднання страху зі злістю - найвідразливіше явище в людині.

(К. Ушинський)

Дітей не відлякаєш суворістю, вони не переносять тільки брехні.

(О. Толстой)

Люди, розбещені в дитинстві, зберігають особливий відбиток до кінця життя.

(І. Тургенєв)

Найкращий доказ розуму — добра поведінка.

(С.Габірол)

Хто рухається вперед у знанні, але відстає в моралі, той скоріше йде назад, ніж уперед.

(Аристотель )

Засійте вчинок – і ви пожнете звичку, посійте звичку – і ви пожнете характер, посійте характер – і ви пожнете долю.

(Теккерей В.)

Скарбничка афоризмів для батьків | Переглядів: 810 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

Психологічні закономірності особистості в підлітковому віці

Молодшому підліткові властиве почуття дорослості, тобто його ставлення до самого себе як до дорослого, його уявлення чи відчуття себе повною мірою дорослим. Основні показники цього відчуття:

- виникнення потреби в ставленні до них як до дорослих. У разі ігнорування цієї потреби вони ображаються, виявляють різні форми протесту: неслухняність, брутальність, упертість, починають конфліктувати;

- наявність прагнення до самостійності й бажання захистити деякі сфери свого життя від втручання дорослих. До таких сфер належать стосунки з товаришами, дозвілля, навчальні обов’язки;

- вироблення власної лінії поведінки всупереч дорослим. Так, вони наполягають на тому, що певні навчальні предмети їм не потрібні й жодні «виховні впливи» дорослих на них не позначатимуться. Вони можуть не погоджуватися з оцінками й думками одних товаришів, віддаючи перевагу іншим.

У підлітковому віці відбувається інтенсивне формування самосвідомості, самооцінки, з’являється підвищений інтерес до самого себе.

Підлітка не влаштовують межі, встановлені дорослими. Він відчуває себе більш самостійним і вимагає визнання цього. Колишні стосунки з дорослими його вже не задовольняють. Він хоче бачити з боку дорослого повагу до себе, довіру, рівноправне ставлення, сподівається, що йому буде надана самостійність. Тому дорослим слід змінити ставлення до підлітка: побачити те нове, що в ньому з’являється, в чому він уже став дорослим, більше довіряти йому, виявляти повагу, такт, надати йому більше самостійності.

У підлітка є дві системи взаємин: з ровесниками та дорослими. У цих системах він по-різному виявляє себе. Так, удома підліток буває тихим, слухняним, а в колі ровесників – лідером, ініціатором.

Розвиток підлітка – це завжди рівняння на дорослого. Підліток прагне поводитись як дорослий,мати вигляд дорослого, володіти тими самими, що й дорослий, правами та можливостями. Рівняння на дорослого може виявлятися й через наслідування ровесника чи старшого товариша.

Підліток чекає від дорослого визнання й підтримки, але не хоче відверто визнавати цього. Таку складність і суперечливість внутрішньої позиції підлітка дорослий мусить зрозуміти й прийняти, і на основі цього розуміння будувати свої стосунки з ним. Дорослий мусить бути товаришем підлітка, але товаришем особливим, відмінним від ровесника. «Дорослий товариш поруч» - це гасло має бути шайважливішою умовою виховання й розвитку підлітка. Неухильне виконання цієї вимоги може забезпечити благополучне формування його особистості.

Найкращий метод виховання підлітка – задушевна розмова, проникнення в його внутрішній світ, почуття поваги до його особистості, прийняття його критики дій дорослих.

Заборони й покарання у підлітка призводять до озлобленості, бажання помститися за приниження.

Важливо, щоб зміна ставлення дорослого до підлітка випереджала його вимоги, а не була відповіддю на них. Якщо дитина сама, зі своєї ініціативи почне ламати межі стосунків, що не задовольняють її, то дорослий може опинитися в становищі людини, змушеної поступатися своїми позиціями. Це може призвести до конфлікту, внаслідок якого розвинеться відчуженість.

Підліткові властивий нестримний потяг до спілкування, колективу, спільної діяльності з товаришами. Це прагнення потрібно спрямувати в належне русло, і роль того, хто спрямовує, має взяти на себе дорослий.

Вибір друзів відбувається за подібністю поглядів на життя, за переконаннями, які ще не зрілі. Підлітки часто об’єднуються в групи. Нерідко спрямованість цих груп насторожує вчителів і батьків. Вилучити дитину з такої компанії буває вкрай важко.

http://school-43.kiev.ua/Поради_батькам

Психологічні особливості дітей | Переглядів: 520 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

ЯК ВИХОВАТИ ДОБРУ ДИТИНУ

Нинішній час для досягнення щастя особливо потребує сильних особистостей. Сила їх у доброзичливості та вмінні контактувати з іншими людьми, у здатності програвати, не озлоблюючись, спостерігати за успіхом друзів, не заздрячи. Ця сила іншого ґатунку, ніж зло та агресія. Вона здатна принести дитині щастя. Не тиском і владою, не покаранням і страхом, а доброзичливою увагою до дитини та її проблем можна допомогти їй позбутися озлобленості та агресивності. Справді сильною особистістю є особистість відкрита, доброзичлива, добра.

1.Любіть дитину. Не забувайте, що їй необхідна Ваша ласка: обіймайте, цілуйте, гладьте по голівці. Знаходьте радість у спілкуванні з дитиною.

2. Безпосереднє спілкування з дорослими, приклад дорослих, наслідування їх – суттєвий фактор морального формування особистості.

3.Значну роль відіграє вплив дорослих на адекватне ставлення дитини до недоброго та доброго,на формування правильних моральних оцінок.

4.Критеріями для моральної оцінки є ті моральні норми, правила, які висувають дорослі до власних дітей.

5. Діти виховуються не лише на добрих прикладах, а й на прикладі активного подолання поганого. Стимул пробуджує в дитині бажання здійснювати той вчинок, який від нього чекають дорослі. Тому не можна вважати моральним той вчинок, що здійснюється через боязнь покарання, через власну вигоду.

6. Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.

7. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами і проблемами дитини.

8. Акцентуйте увагу на розумінні мотивів моральної поведінки, значенні ситуації самостійного морального вибору.

9. Дозволяйте дитині творити: конструювати, ліпити, клеїти, малювати.

10. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії, походи, свята.

11. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню, а не розкішному одягу.

12.Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці.

13. Не робіть з дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом родини зі своїми правами та обов’язками.

14. Дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на власну долю.

15.Пам’ятайте! Дитина, що сповнена зла й агресії, менш щаслива, ніж дитина доброзичлива.

http://school-43.kiev.ua/Поради_батькам

Поради батькам | Переглядів: 328 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї

1​ Сприятливий мікроклімат у родині.

2​ Спільна діяльність членів сім’ї, що

3​ Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.

4​ Спільний життєвий світогляд.

5​ Оптимістичні настрої родини.

6​ Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).

7​ Шанування членів родини, повага до старших.

8​ Бережливе ставлення до природи.

9​ Активна участь дітей у сімейному житті.

10​ Відсутність насилля в родині.

11​ Збереження родинних традицій і звичаїв.

12​ Відбір телепередач, інтернет-сайтів.

13​ Любов до читання, створення родинної бібліотеки.

http://school-43.kiev.ua/Поради_батькам

Поради батькам | Переглядів: 461 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

ВИХОВНИЙ ІДЕАЛ УКРАЇНСЬКОЇ СІМ’Ї

Він формувався протягом усієї історії українського народу. Цей ідеал викристалізувався у формі ставлення в народі до сім’ї та праці, особливостях засвоєння, збереження і розвитку духовної культури, вияву громадянських почуттів, дотримання обов’язків, прав і свобод українського народу.

Українська сім’я має культивувати такі якості й особливості характеру людини, як:

- повагу й відданість батькам;

- шанування культу предків, традицій і звичаїв свого народу;

- любов до рідної землі, відданість Україні;

- сформованість високої мовної культури, досконале володіння рідною мовою, яка є основою національної культури;

- усвідомлення власної національної гідності, честі, внутрішньої свободи, гордості за свою землю і народ;

- усебічний гармонійний розвиток особистості;

-високу духовну культуру, розуміння законів розвитку природи, суспільства;

- дотримання законів загальнолюдської і народної моралі;

- повноцінний фізичний розвиток, міцне здоров’я, фізичну досконалість;

- повагу до Конституції, законів України, державної символіки;

- художньо-естетичний розвиток особистості;

- екологічну культуру;

- розвиток пізнавальної активності, культуру розумової праці; розуміння суспільної ролі наукових знань;

- культуру міжособистісного спілкування, гуманізм, колективізм, товариськість, доброзичливість, чесність, дисциплінованість, взаємопідтримку.

 

http://school-43.kiev.ua/Поради_батькам

Поради батькам | Переглядів: 443 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

 

КНИЖКА

Необхідно підтримувати в дитини думку про виняткове значення книжки не тільки для навчання. І не лише шкільного підручника, а книжки художньої, публіцистичної. Науково доведено благотворний вплив друкованого слова на людину. Наприклад, під час читання художньої літератури в людини розвивається образне мислення й мовлення. Це дуже важливо, оскільки в сучасних людей переважає логіко-прагматичне мислення, яке й призвело до надмірної технократизації нашого життя порівняно з духовністю, гуманністю.

Поради батькам:

- кожного дня дитина повинна читати художню літературу принаймні 30 – 60 хвилин;

- оберіть разом з дитиною книжку, яку вона буде читати;

- визначте посильну кількість сторінок, яку повинна прочитати за день ваша дитина;

- приблизно через місяць почніть збільшувати кількість сторінок;

- заведіть зручного розміру календар, у якому дитина маркером буде відмічати періодичність читання;

- обов’язково підбийте підсумки такої цілеспрямованої роботи;

- учіть дітей дочитувати книжку до кінця, не залишати недочитаною;

- закріпіть ситуацію успіху дитини похвалою та якоюсь винагородою.

 

http://school-43.kiev.ua/Поради_батькам

Поради батькам | Переглядів: 304 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

Рекомендації батькам учнів середніх класів щодо підготовки домашніх завдань

1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини:

- побутові ( повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять);

- емоційні ( демонструйте віру в дитину, не втрачайте надії на успіх, виявляйте терпіння, не ображайте в разі невдач);

- культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної програми; разом дивіться навчально-пізнавальні програми, обговорюйте побачене).

2. Слухайте свою дитину: нехай вона читає вголос, переказує те, що треба запам’ятати, перевіряйте знання за питаннями в підручнику.

3. Регулярно ознайомлюйтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю й надання можливої допомоги.

4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій маєте успіх.

5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків повинна бути не оцінка, а знання, навіть якщо ними не можна скористатися сьогодні. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де й коли ці знання стануть у пригоді.

6. Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших.

7. Пам’ятайте, що, за науково обгрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів повинні працювати до 2,5 годин, 7-8 класів - до 3 годин, 8-9 класів – до 4 годин.

8. Створюйте традиції й ритуали родини, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих.

 

http://school-43.kiev.ua/Поради_батькам

Поради батькам | Переглядів: 453 | Завантажень: 124 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

ЗНАЧЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Під час виконання домашніх завдань у деяких родинах більшу частину роботи батьки беруть на себе. Вони намагаються відгородити сина чи дочку від напруження сил і від переживань. Величезної шкоди завдають батьки, купуючи різні книжки з готовими домашніми завданнями. Цим вони гальмують розвиток своїх дітей, їхню пізнавальну активність.

Виконання домашніх завдань – це серйозна праця, це напруження пам'яті, волі, уваги, мислення. І дитина повинна пройти через це сама, хоча й за допомоги батьків.

У чому ж полягає ця допомога? В організації робочого місця, у дотриманні режиму дня школяра, у мудрих порадах.

Наприклад:

- не слід виконувати спочатку всі усні завдання, а потім всі письмові. Завдання слід чергувати;

- починати слід з вивчення правил, законів, теорем, а потім виконувати вправи чи розв'язувати задачі;

- через кожні 30 – 40 хвилин треба робити невеличкі перерви;

- не треба братися за уроки відразу після школи. Спочатку слід пообідати, відпочити, побути на свіжому повітрі;

- важкі завдання слід повторювати перед самим початком уроку;

- починати виконання домашніх завдань бажано кожного разу в той самий час.

Якщо регулярно дотримуватися цих правил, то діти звикають до обов'язку «вчити уроки», а в школі почуваються спокійно й упевнено.

 

http://school-43.kiev.ua/Поради_батькам

Поради батькам | Переглядів: 448 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

НАВЧАННЯ – НАЙВАЖЛИВІШИЙ ОБОВ’ЯЗОК ДІТЕЙ

Одна з головних турбот батьків – це турбота про те, щоб діти вчилися, здобували широкі й різноманітні знання, а також уміння й навички, необхідні для життя й для майбутньої спеціальності. Діти вчаться у школі, але їхні успіхи багато в чому залежать від батьків, від того, як вони організували підготовку дитини до школи, від їхньої допомоги в перші роки навчання.

Навчання – найважливіший обов’язок дітей. Батьки повинні проявляти інтерес до всіх деталей шкільного життя, до розповіді про те, що відбувалося в класі, що пояснювали вчителі на уроках, що було задано додому, як оцінили роботу учня. Під час таких бесід батьки бачать, які предмети добре засвоюються, а які викликають труднощі в їхньої дитини. Батьки бачать, як діти ставляться до навчання. Дитяча лінь, нестаранність і необов’язковість відразу ж впадають в око. Батьки повинні помітити ослаблення активності дитини в навчанні й вчасно допомогти їй.

Дитина повинна добре засвоїти, що відпочинок і розваги настають тільки після того, коли вивчені уроки.

Не можна допускати, щоб дитина виконувала завдання тільки «від» і «до». Треба спонукати її розширювати свої знання, шукати відповіді не тільки в підручнику, але й в іншій літературі: довідниках, енциклопедіях, журналах та іншому.

Дитині також необхідні нормальні умови для занять. Вона повинна мати своє робоче місце, де можна готувати уроки, читати без перешкод. Підручники й письмове приладдя повинні розташовуватись на книжкових полицях над письмовим столом. Крім того, дитину не слід звільняти від самообслуговування та праці в будинку. Для цього теж має бути час у режимі дня.

Батьки повинні жадати від дітей дбайливого ставлення до навчального приладдя, підручників та зошитів.Треба стежити, щоб діти не робили в підручниках позначок, щоб записи в зошитах і щоденнику були акуратними. Треба доводити дітям, що акуратна людина успішно виконує свої обов'язки, з нею приємно спілкуватися, від неї віє чистотою й охайністю.

Акуратність – риса особистості, що виражається в любові до порядку, у ретельності, точності й старанності в справах, а також у зовнішній охайності.

Придивіться і подумайте, чи працюють ваші діти в силу своїх природних задатків і можливостей. Деякі батьки припускаються помилки, потураючи своїм дітям у виборі улюблених і неулюблених предметів. Мовляв, тобі, синку, майбутньому лікарю чи податківцю, не обов'язково захоплюватися літературою чи історією.

До знань не можна ставитися прагматично: стануть вони в пригоді чи ні в майбутній роботі. Знання потрібні ще й для всебічного, багатого, щасливого духовного життя, не пов'язаного безпосередньо з працею. Не бійтеся, що вашим дітям важко вчитися. Адже набагато небезпечніше, коли їм занадто легко.

Лінощі, недбалість, бажання швидше звільнитися від тягаря навчання – це небезпечні близнюки, матір'ю яких є вузькість, обмеженість духовного життя в роки дитинства, отроцтва і ранньої юності.

( В. Сухомлинський)

Навчання для розуму – це як різьблення на мармуровій брилі. Усі видатні якості, які вирізняють філософа, оратора чи державного діяча, сховані в звичайній людині, і лише освіта виявляє їх.

( Д. Аддісон)

Усі люди ушляхетнюються навчанням, а не природою.

( Цицерон)

Усі батьки бажають виростити свою дитину щасливою, розумною, щоб вона вибрала правильну дорогу в житті, зуміла самореалізуватися. Важливе завдання батьків – учити дитину бути уважною. Пам’ять можна тренувати в грі, у виконанні обов’язків перед батьками, у дотриманні режиму дня, у спільних заняттях, прогулянках на природі, догляді за домашніми улюбленцями, під час обговорення книжок та телепередач.

У школі дитина потрапляє в коллектив, і тут вона повинна дотримуватися певних правил, виконувати різні вимоги, усвідомлювати, що таке «я» і «ми». Це служить вихованню волі, умінню житии серед людей. Самообслуговування й праця також тренують волю. Дитині доводиться приймати самостійні рішення, переборювати різні труднощі, на кожному кроці здобувати перемогу над собою, зневажати спокусами, поводитися не так, як хочеться, а так, як треба.

Від родини багато в чому залежить, чи навчиться дитина осмислювати все те, що отримано на уроці, із книжок і власних вражень. Це тісно пов'язано з терпінням, посидючістю, уважністю.

Батьки проводять багато часу на роботі. Здається, головне для них – дитину нагодувати, одягти, створити певні умови, а часу для того, щоб поговорити з дитиною про те, що робиться в її душі, у них бракує. І дитина, щоб не засмучувати батьків, на запитання «Як справи?» відповідає: «Нормально». А що значить НОРМАЛЬНО? Нормально для кого? Для неї? Для батьків?

Відкладіть справи вбік! Підійдіть до своєї дитини, обійміть її. Психологи стверджують: для того, щоб дитина почувала себе щасливою, потрібно сім разів протягом дня погладити її по голівці, обійняти, поплескати по плечу, підбадьорити, тобто через тілесний дотик підтвердити: «Я люблю тебе!»

Педагоги, психологи й батьки прагнуть зробити все можливе, щоб навчання школярів було успішним, щоб кожна дитина у своїй навчальній діяльності досягла більш високих результатів. Як же визначити реальні можливості кожного учня й створити саме такі умови, за яких навчання ставало б більш успішним?

Дуже часто розв'язання подібної проблеми бачать у проведенні додаткових занять, у репетиторстві, що насправді спрямоване лише на ліквідацію прогалин у знаннях. Однак недостатність знань, незадовільне засвоєння того чи іншого матеріалу часто є наслідком негативного ставлення дитини до навчання, низького рівня пізнавальної активності. Тому часом додаткові заняття малоефективні, оскільки вони спрямовані на ліквідацію наслідків, а не причини.

Заняття в школі можуть лише надати розумові правила, добуті чужим трудом. Але здатність користуватися ними розвиває виключно домашня самостійна праця.

( І. Кант

Поради батькам | Переглядів: 421 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 24.01.2015 | Коментарі (0)

ЩОБ ДІТИ ЙШЛИ ДО ШКОЛИ ЗАЛЮБКИ!

Поради батькам

«Моє заповітне бажання – передати тобі ту життєву мудрість, яку називають умінням жити», - звертався в листах В. Сухомлинський до своєї доньки. Чи багато знайдеться батьків, які не підписалися б під цими словами видатного педагога?

Реалії ХХІ століття вкладають у поняття «уміння жити» свій новий, сучасний зміст. Та незмінним залишається прагнення педагогів і батьків допомогти дитині стати щасливою, знайти своє місце в житті.

Ми живемо за часів, коли освіта, професійні навички відіграють велику роль у долі людини. Постійне накопичення знань – не примха, не гонитва за зовнішньою ерудицією й освіченістю, це необхідність, продиктована укладом нашого життя, рівнем розвитку науки й техніки, прагненням до всебічного гармонійного розвитку кожної особистості. Багато дітей думають, що за людину все робитимуть напівавтомати, роботи, комп’ютери, інша новітня техніка. Та вони глибоко помиляються. Сьогодні як ніколи важливі не лише глибокі знання, а й загальна культура людини, її інтелігентність, духовність, моральна відповідальність за те, з якою метою використовуватимуться досягнення науки й техніки. Культура людини не лише в знаннях, а і в здатності мислити творчо, одержувати радість від розумової діяльності.

У наш час наукових злетів, технічного прогресу, високих технологій зла і жорстокості не поменшало, вони на кожному кроці чатують на юні людські душі. Зло – багатолике, воно проявляється як егоїзм, душевна черствість, байдужість, жорстокість – страшні хвороби сучасності. І зароджуються вони тоді, коли дитина робить перші свідомі кроки в житті. Жорстокість, садизм підлітків – це вже «квіточки», а коріння – у дитинстві.

«Людяність, сердечність, чуйність – цей моральний імунітет проти зла здобувається лише тоді, коли людина в ранньому віці пройшла школу доброти, школу справжніх людських стосунків. Людину можна виховати лише добром,» - писав видатний педагог В. Сухомлинський. Тому треба учити дітей не бути слабкодухими, безпринципними, байдужими та жорстокими, виганяти зі своїх душ егоїзм, заздрість – корені безвілля, зла, бездуховності.

http://school-43.kiev.ua/Поради_батькам

Поради батькам | Переглядів: 307 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 23.01.2015 | Коментарі (0)

Поради батькам пятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

 

http://school-43.kiev.ua/Поради_батькам 

 

 

 
Поради батькам | Переглядів: 347 | Завантажень: 0 | Додав: філолог | Дата: 23.01.2015 | Коментарі (0)

1-50 51-54
Пошук по сайту

Цінуймо свій час

Календар

Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Цей день в історії

Погода
Погода у Кременчуці на тиждень

Друзі сайту
Рідна країна - світоглядний портал

Відвідувачі
Гість ,

Статистика

Життя сайту