Фразеологізми та крилаті вислови античного походження
Авгієві стайні – бруд, безладдя, занедбаність.
Амазонка – жінка – вершник, наїзниця, войовнича жінка.
Антей – людина, яка має дуже тісний зв'язок із рідною землею.
Антігона – втілення родинної любові, почуття обов’язку, мужності.
Аполлон - 1. гарної вроди чоловік; 2. мистецтво.
Аргонавти – сміливі мандрівники, першовідкривачі.
Ареопаг - грізне судилище, яке не змінює своїх рішень.
Аркадія – щаслива країна.
Аркадська ідилія – гармонійне, безхмарне життя людини на лоні природи.
Атлантида – прекрасна заповітна земля.
Ахіллесова п’ята - слабке, вразливе місце.
Біла ворона (вислів старорим. сатирика Ювенала ) - 1.незвичайна людина; 2. рідкісне явище.
Бочка данаїд – постійна безплідна праця.
Бій титанів - боротьба велетенських сил.
Бійся данайців, які приносять дари ( цитата з « Енеїди » Вергілія, слова жерця Лаокоона ) – до чиїхось нібито доброзичливих вчинків потрібно ставитися підозріло.
Вакханалії – розгул, оргія.
Вандали - невігласи, руйнівники культурних цінностей.
Великий Пан помер! – смерть видатної людини, кінець епохи.
Венера. Афродіта – жінка – красуня.
Витати в емпіреях – фантазувати, захоплюватися мріями, відірваними від реальності.
Вогнем і мечем – знищувати що – небудь, застосовуючи крайні міри насильства.
Возливання Бахусу – пиятика.
Вулкан ( Гефест ) – уособлення внутрішніх сил землі.
Гадесові поля – царство мертвих.
Ганнібалова клятва – тверда рішучість боротися до кінця.
Ганнібал перед брамою – грізна близька небезпека.
Гарпія – зла жінка, а також зло, що мучить людину, терзає її душу.
Геркулес ( Геракл ) - силач.
Геркулесові стовпи. Геркулесова праця – важка, виснажлива праця.
Геростратова слава – ганебна слава, пов’язана зі злочином.
Гідна смерть краща, ніж нікчемне життя ( рим. історик Тацит).
Гідра – ворожа сила, із якою дуже важко боротися.
Гіменей – бог шлюбу в стародавній Греції.
Гола правда ( Квінтій Горацій Флакк ) – неприкрашена дійсність, а також життя, не одухотворене високою ідеєю.
Гомеричний ( епітет )– щось величезне, значно більше за звичні розміри.
Гомеричний сміх – нестримний, голосний сміх.
Гордіїв вузол – заплутана, складна справа.
Горе переможеним! ( ватажок галлів Бренн).
Гроші не пахнуть ( Віспасіан; Ювенал ).
Дамоклів меч - постійна загроза, небезпека.
Два Аякси - двоє нерозлучних друзів.
Демосфен – визначний оратор; балакун.
Дійти до геркулесових стовпів - дійти до краю.
Драконівські закони ( Плутарх ) – жорстокі, несправедливі закони, за якими судять не лише людей, а й речі.
Друге я - 1. найближчий друг, однодумець; 2. літературний образ як втілення автора.
Еврика! ( Архімед ) – вираження радості при несподіваному відкритті чи вдалій думці.
Езопівська мова – мова, сповнена натяків, замовчувань, алегорій.
Емпірей – висота.
Еолова арфа - людина, що відгукується на все, що відбувається навкруг неї.
Еринії – уособлення помсти.
Ескулап. Син Ескулапа – лікар.
Жереб кинуто ( Юлій Цезар ) – безповоротне прийняття рішення.
Жертви Вакха – п’яниці.
Жодного дня без рядка ( штриха ) ( Пліній Старший) – постійна наполеглива праця.
Залізний вік ( Гесіод) – епоха воєн, чвар, лихоліття.
Звичка – друга натура ( Цицерон ).
Здоровий дух у здоровому тілі ( Ювенал).
Зі щитом чи на щиті( Плутарх ) – перемогти або загинути .
Зоїл ( « бич Гомера » ) – несправедливий, недоброзичливий, недобросовісний критик.
Золота середина - вчинки людини, яка уникає крайнощів і рішучих дій.
Золоте руно – багатство, яким хтось прагне оволодіти; омріяна мета.
Золотий вік ( Гесіод; Пліній Старший) – щаслива пора, вік розквіту.
Золотий дощ – несподіване багатство.
Ізіда - символ таємниці.
Ікар – людина, що загинула в ім’я своєї мрії.
Істина у вині ( Пліній Старший ).
Кадити фіміам – вихваляти кого – небудь.
Канути в Лету – назавжди зникнути, піти в непам’ять.
Карфаген мусить бути зруйнований ( Катон Старший ) – наполеглива вимога знищити ворога або подолати перешкоду.
Кастальське джерело – джерело натхнення.
Кастор і Поллукс – нерозлучні друзі.
Китайський мур – синонім відгородження.
Книги мають свою долю ( рим. Граматик Теренціан Мавр).
Колесо фортуни – випадок, сліпе щастя.
Коли гримить зброя, музи мовчать. Коли гримить зброя, закони мовчать ( Цицерон ).
Колос Мемнонський.
Корифей – 1.проводир, глава хору; 2. хтось видатний, особа, яка досягла у чомусь висот; 3. основоположник, засновник чогось.
Крапля камінь точить ( грец. поет Херілос Самоський, старорим. поет Овідій ).
Крез ( цар із розповіді Геродота ) – багач.
Крім доброго – нічого. Про мертвих або добре, або нічого ( Хілон; Діоген Лаертський ).
Лабіринт – 1.будова із заплутаними ходами; 2. складна, заплутана ситуація, із якої важко знайти вихід ; 3. складні стосунки.
Лавровий вінок. Лаври - успіх, визнання, слава.
Лебедина пісня ( Езоп; Брем ) – останній прояв таланту; останній вчинок у житті.
Лета – забуття.
Ліхтар Діогена – спосіб шукання істини, шукання справжньої людини ( Діоген Лаертський так цитував Діогена із Синопа : « Я шукаю людину »).
Лукуллівський бенкет ( Плутарх про бенкети дуже багатого рим. консула Лукулла ) – надзвичайно розкішний прийом гостей.
Людина - істота суспільна ( Аристотель ).
Людина людині вовк ( старорим. письменник Плавт ) – крайній індивідуалізм чи егоїзм.
Марс – бог війни, військовий чи войовничо налаштована людина.
Марсове поле – поле битви.
Медуза Горгона – зла, ненависна жінка.
Мельпомена – 1. муза трагедії; 2. уособлення трагедії як жанру; 3. театр у цілому.
Ментор – людина, що нудно повчає.
Менторський тон – нудний повчальний тон.
Меркурій – умілий викрадач.
Метаморфози ( Овідій ) – перетворення.
Між Сциллою та Харибдою – бути під подвійною загрозою ; опинитися між двома ворожими силами.
Мовчання ( Софокл; Евріпід; Сенека ) - знак згоди.
Мойра. Парка – синонім долі.
Музи. Дев’ять муз - натхнення.
Музика сфер ( Піфагор ) – гармонія буття, найвища злагодженість у всьому.
Муки Тантала – нестерпне страждання від усвідомлення близькості бажаної мети і неможливості її досягти.
Муцій Сцевола – герой, здатний пожертвувати всім задля Батьківщини.
Навалювати Оссу на Пеліон – 1. здійснювати щось грандіозне; 2. величезна витрата зусиль при незначних результатах ( іронічно).
Нарцис. Самозакоханий Нарцис – егоїст; людина, яка милується собою.
На сьомому небі ( Аристотель ) – найвищий ступінь вияву радості, щастя, блаженства.
Недремне око – удавана пильність.
Нектар і амброзія – 1. напій та їжа богів; 2. солодощі, благоухання та насолоди ; 3. вишукані напої та страви.
Немезида - доля, відплата.
Не можна двічі увійти у ту саму річку ( Геракліт ) - швидкоплинність та мінливість життя.
Нептун – образна назва морської стихії.
Нерон - тиран, що не зупиняється ні перед чим у досягненні своєї мети, для зміцнення влади
Нестор – 1.досвідчений і хоробрий воїн, красномовний оратор, мудрий порадник; 2. мудрець чи старійшина.
Нитка Аріадни. Провідна нитка – надійний дороговказ, путівник.
Нитка життя.
Ніке ( Ніка ) - символ перемоги.
Ніоба ( Ніобея ) – нещасна мати.
Одіссей – 1.учасник незвичайних подій чи пригод; 2. мандрівник.
Одіссея – 1. подорож, повна пригод; 2. багате подіями життя.
Одна ластівка весни не робить ( Езоп ).
Олімп – найвищі сфери суспільства.
Олімпійство. Олімпійський спокій – непорушна велич.
Олімпійські громи – гнів людини, що має велику владу.
Оракул – провісник; людина, до чиєї думки всі прилухаються.
Ораторами стають, поетами народжуються ( Цицерон ).
Осідлати Пегаса – стати поетом.
Орфей – великий поет, співець, музикант.
О часи, о звичаї! ( Цицерон )
Пан – уособлення дикої, незайманої природи.
Парнас – світ поезії.
Парфенон – символ архітектурної довершеності, бездоганності, недосяжної досконалості.
Пегас – поезія.
Пенати – рідний дім.
Пенелопа – ідеал жіночого благородства і подружньої вірності.
Перейти Рубікон – зробити безповоротний крок, рішучий вчинок.
Пігмеї ( Гомер, « Іліада ») – нікчемні, жалюгідні людці.
Пізнай самого себе ( Фалес, Хілон, Сократ ) – 1. Заклик до самопізнання ; 2. Безплідне самозаглиблення ( іронічно ).
Піррова перемога – сумнівна перемога; перемога, що не виправдовує жертв.
Піти за Стікс. Піти через Стікс – померти.
Піфія – людина, що з таємничим і багатозначним виглядом робить туманні, двозначні, нечіткі за змістом висновки з чогось або натяки на щось.
Платон - мій друг, а істина - ще більший друг ( Аристотель ) – право заперечувати положення авторитетів, якщо цього вимагає істина.
Плеяда – група видатних людей.
Поділяй і пануй ( македон. цар Філіпп).
Поет – завжди учень. Хороша людина - завжди початківець ( старорим. поет Марціал ).
Пожинати лаври – прославлятися.
Поза Катона – рішуча налаштованість проти когось, абсолютне неприйняття чогось.
По кігтях пізнати лева. По кігтях намалювати лева ( старогр. поет Алкей ) – видатна людина виявляє себе навіть у дрібницях .
Поклонятися Бахусу, прислужувати Бахусу – зловживати спиртним.
Посіяти зуби дракона – 1. виростити воїнів – богатирів; 2. Посіяти ворожнечу, міжусобиці.
Посмішка Авгура – змовницький знак, незрозумілий для непосвячених.
Поспішай повільно! ( драматург Софокл, імператор Август )
Прекрасна Єлена – ідеал жіночої вроди; причина незгод.
Прийшов, побачив, переміг ( Юлій Цезар ).
Провідна нитка. Нитка Аріадни – надійний дороговказ, путівник.
Прокрустове ложе – штучно підігнане мірило упередженої людини.
Прометей – людина, яка прагне будь – що допомогти іншим.
Про тебе мовлено, тільки під іншим іменем ( Горацій ) – сказане повною мірою стосується не тільки того, хто згаданий у розповіді, а й інших людей.
Пута Гіменея – подружні зв’язки.
Ріг Амалфеї. Ріг достатків. Ріг фортуни – багатство, здійснення бажань.
Робити з мухи слона ( Лукіан ) – щось занадто перебільшувати.
Розрубати гордіїв вузол – розв’язати складне сплетення обставин швидко і несподіваним способом.
Розумному досить ( Плавт ; Теренцій ) – розумна людина схоплює зміст думки з півслова.
Сади Семіраміди - щось прекрасне, грандіозне, величне.
Сатрап – деспотичний самодур – правитель.
Сатурн. Паща Сатурна – невблаганний час.
Сестра Аполлона – муза, найчастіше - Евтерпа – муза ліричної поезії.
Сивіла – жінка – пророчиця.
Син Марса – військовий чи войовничо налаштована людина.
Сізіфова праця – важка, марна, нескінченна праця.
Скринька Пандори – лиховісний дар, вмістилище зла.
Слава тобі, кесарю, приречені на смерть, вітають тебе! – останній заклик того, хто помирає, до живих.
Слуга Феба – поет.
Слуги Мельпомени – актори.
Сократ. Голова Сократа. Чоло Сократа – 1. уособлення розуму, глибокого пізнання ; 2 характеристика зовнішності вченого – мислителя.
Солодко вмирати за Батьківщину ( Тіртей ; Горацій ).
Спалити кораблі ( Плутарх ) – рішуче порвати з минулим, стати на новий шлях.
Співати дифірамби - перебільшено хвалити.
Спочивати на лаврах – заспокоїтися на досягнутому.
Ставати в позу Катона – брати на себе роль грізного викривача ( часто вживається іронічно ).
Сфінкс – загадкова людина або дивовижне явище.
Титан – людина виняткового розуму, обдарованості, сили волі.
Титанічний – величезний.
Тіртей - співець доблесті й героїзму.
Точка опори ( Архімед ) – вирішальна умова, підстави, позиції.
Три грації - веселі чарівні жінки, що покращують настрій не лише собі, а й іншим.
Три кити – головна підпора, устої.
Тріумвірат – іронічний синонім до слова « трійка », « союз трьох ».
Троянський кінь - підступний подарунок.
Труди і дні ( Гесіод ) - час, сповнений корисною діяльністю; творче життя.
У ріднім краю навіть дим солодкий ( Гомер, « Одіссея » ).
Усе моє ношу з собою ( Біант ) – лише духовні цінності є справжнім багатством.
Усе тече, усе змінюється ( Геракліт ) - діалектичні зміни в природі й суспільстві.
Утратити точку опори – утратити певність.
Фаетон – людина, яка трагічно загинула через власну необережність.
Феміда – синонім правосуддя.
Фенікс – символ вічного оновлення, безсмертя.
Філемон і Бевкіда ( Овідій, « Метаморфози » ) - нерозлучне подружжя людей похилого віку.
Філіппіка – гнівна обвинувачувальна промова.
Фортуна - щастя, удача.
Форум – 1. місце для виступів, 2. аудиторія, перед якою виступають; 3. збори.
Фурія – зла, сварлива, мстива жінка.
Хаос – безладне нагромадження чогось.
Харон – 1.символ смерті; 2. перевізник.
Химера – 1. щось нереальне, витвір фантазії; 2. щось потворне, огидне.
Хліба й видовищ! – вимога юрби, що вимагає задоволення своїх низьких інстинктів.
Хто мовчить, той схвалює ( Теренцій ).
Цербер – злий, невблаганний вартовий.
Циклопічна будова – велична будова.
Циклопічний – колосальний, велетенський, величний.
Через терни до зірок ( Сенека ) – 1.прагнення людини оволодіти таємницями природи, висотами науки ; 2. поривання в далечінь.
Часи Астреї – часи роквіту, щасливі часи.
Читати книги Сивіли – розмірковувати над майбутнім.
Шукання Атлантиди - відважні спроби зробити відкриття, безустанні пошуки.
Ювенал – людина, що вміє гостро, дотепно й дошкульно вражати своїм словом.
Ювеналів бич – нищівна сатира, разюча критика.
Яблука Гесперид – коштовний здобуток.
Яблуко незгоди. Яблуко розбрату – причина сварки, суперечок.
Я славлю воїнів ( Вергілій, « Енеїда » ) – пісня про подвиги. |