М. Коцюинський "Тіні забутих предків" - 10 клас - Українська література - Каталог файлів

Тема. Повість М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» – пісня про казковий світ природи, про найсвітліші людські почуття. Трагічна доля Івана та Марічки – суперечність між мрією та дійсністю.

Мета: ознайомитися із історією написання, джерелами створення, композиційно-сюжетними елементами повісті; допомогти збагнути неповторність і самобутність гуцулів, розкрити пантеїзм світобачення, роль образу природи, красу людських почуттів і деспотизм антигуманних звичаїв, вагу справжніх духовних цінностей; удосконалювати навички і вміння ідейно-художнього аналізу епічного твору, його символів та образів, мовного колориту, синтезувати і аналізувати думки, сприяти розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватися, критично мислити, переконувати й вести дискусію; виховувати любов до мистецтва слова, естетичне сприйняття світу і людини в ньому, гуманістичні погляди.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу (із використанням проектних технологій).

Обладнання: портрет М.Коцюбинського, текст повісті, відеофрагменти з кінофільму «Тіні забутих предків», картки, картка-пам’ятка, картки самооцінювання, ілюстрації учнів до твору.

Теоретико-літературні поняття: повість, реалізм, імпресіонізм.

Літературно-мистецькі зв’язки: п’єса В.Шекспіра «Ромео і Джульєтта», кінофільм С.Параджанова «Тіні забутих предків».

Випереджувальні завдання

Підготувати повідомлення: дослідження життя, звичаїв та побуту гуцулів (історія написання твору, джерела, назва)( учні-«літературознавці»); втілення мандрівного сюжету у композицію (учні-«літературознавці»); словник діалектних слів (учні-«мовознавці»); фольклорна основа твору (учні-«етнографи»); кінофільм С.Параджанова «Тіні забутих предків»(учні-«мистецтвознавці»).

Підготувати міні-проекти: «Легенди та бувальщини Карпат», «Звичаї та вірування гуцулів».

Форми, прийоми, методи роботи: створення опорного конспекту, «Мікрофон», словникова робота, робота з картками, «Два – чотири – всі разом», «Мозковий штурм», «П’ятихвилинне есе», самооцінювання.

«Тіні забутих предків» – чудова поема в прозі.

М.Лисенко

Природжений художник має трохи інші очі, ніж другі люди,

і носить у душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі

у веселку, витягає з чорної землі на світ Божий квіти

і перетворює в золото чорні закутки розуму.

М.Коцюбинський

Перебіг уроку

I.Організаційний етап

II.Мотиваційний етап

1. Слово вчителя

Природа. Її таємниці. Це цілий світ зі своїми законами.

Як і в казках, легендах, переказах, так і в повісті М.Коцюбинського все оживає: ліс, гори, Черемош, незвичайні герої. Оживає казка. Казка добра і зла. Казка любові й ненависті. І їй немає ні початку, ні кінця. Тут гори, полонини, потоки рік, ліси і гуцули зі своїми звичаями, віруваннями, повір’ями.

Великий митець назвав свій твір своєрідно – «Тіні забутих предків». То хто чи що є тими тінями… Можливо, міфічні істоти, бо вони такі близькі до світосприйняття гуцулів і так далеко від інших людей, для яких звичаї і вірування стали «тінями минулого».

Повість стверджує перемогу добра над злом, світлих сил над темними, і ця проблема живе і сьогодні. Вона хвилює нас, адже з поступом людства не поменшало зла. Інколи здається, що воно всесильне і непоборне. Чому?

Чи подолає сила людського духу правдою, стійкістю непоборне зло?

М.Коцюбинський був природженим художником, «який має трохи інші очі, ніж другі люди, і носить у душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі у веселку, витягає з чорної землі на світ Божий квіти і перетворює в золото чорні закутки розуму, – писав він ніби про себе в уривкові «Павутиння».

Загляньмо в душі героїв повісті, пориньмо у світ таємничого і загадкового, віднайдімо відповіді на вічні питання, які ставить перед нами життя!

III. Цілевизначення і планування навчальної діяльності

1.Повідомлення теми й завдань уроку

Мета уроку – дослідити незвичайний світ світосприйняття гуцулів, їхні вірування і життя, з’ясувати єдність світу природи і дітей її – Івана та Марічки, пояснювати образи і символи твору, показати протиставлення реалій життя внутрішньому світові душевно багатих натур.

2. З’ясування учнівських очікувань (запис на дошці)

Що ми знаємо?
Що хочемо дізнатися?
Що ми дізналися?

IV.Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу

1.Повідомлення учнів(випереджувальні завдання). Створення опорного конспекту

1.Історія написання, джерела, назва повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків».

2.Втілення М.Коцюбинським мандрівного сюжету у композицію повісті

В основу повісті покладений мандрівний сюжет про закоханих із ворогуючих родин, наприклад, із трагедії В.Шекспіра «Ромео та Джульєтта».

М.Коцюбинський показав не своїх сучасників, а давніх гуцулів, які жили давно і вірили у чудодійні сили природи, складали міфи та легенди.

Івана та Марічку називають українськими Ромео та Джульєттою, бо їм судилося утілити гармонію людських душ, бути разом, не зважаючи на родову помсту, кровну ворожнечу.

Єдина сюжетна лінія: життя Івана Палійчука, яке поділене на дві частини: перша – щаслива із Марічкою, друга – сита й забезпечена, байдужа із Палагною.

Розкриттю головних персонажів допомагають образи природи, боротьба людини зі злими духами, обожнювання краси і зневага до буденщини.

Поступово автор вводить нас у незвичайний світ вірувань, звичаїв, обрядів. Серед розкішної, наповненої лісовими духами природи зароджується почуття кохання між Іваном та Марічкою, родини яких були ворогами.

Ні смерть брата, ні загибель батька не вплинули на душу хлопця так, як це вдалося спочатку маленькій дівчинці, згодом юній Марічці.

На фоні чудової природи вони зображені як її діти, для яких і гратися, і працювати, і творити так природно.

Перша частина життя Івана – жива природа, жива Марічка.

Друга – чорний ліс, Марічка-нявка.

Єднаються чоловіче і жіноче начала. Перевага – жіночого, бо ні на цьому світі, ні на тому Марічка не відпускає коханого.

Автор змалював реальне життя гуцулів на полонині, в селі із збереженням вірувань, звичаїв, обрядів гуцулів. Для них звичайною є зрада Палагни, бо це не страшний гріх. Тяжчим є ворожіння Юри-мольфара на життя Івана, який шукає розради в лісі. Там він зустрічається з чугайстром, від якого рятує Марічку-нявку, а сам падає у прірву.

М.Коцюбинський обіграв три основні складові життя гуцулів: вогонь, землю і воду.

Особливостями композиції є зображення духовного і матеріального світів, розкриття суті душі людини на прикладі всеохопного кохання.

«Мікрофон». Узагальнювальні питання

Чому Івана та Марічку називають українськими Ромео та Джульєтта?
Які особливості розкриття сюжетної лінії?
Чому за жанром це повість?
Чи наявні в ній ознаки імпресіонізму?

3. Кінофільм С.Параджанова «Тіні забутих предків»

Київською кіностудією ім. О.Довженка було знято художній фільм. Сценаристами стали Сергій Параджанов та Іван Чендей. Естета в літературі М.Коцюбинського поставив естет в українській культурі С.Параджанов у 1964 році. Він вніс ряд змін у взятий за основу сюжет.

Прелюдією є смерть брата Івана Палійчука від поваленого ним дерева. Це пролог, дійство, ключ до розуміння маленьким хлопчиком жорстокості життя і невідворотності долі. Трагічну зустріч ворогуючих Палійчуків та Гутенюків автор переніс на церковне подвір’я. Марічка показана вагітною, з неї глузують люди. Зустрічі з Палагною, гуцульське весілля розширюють життя героя, ведуть його до трагедії.

У 1965 році фільм отримав нагороду Британської академії, приз у Римі, а на Міжнародному фестивалі в аргентинському місті Мар-дель-Плато завоював найвищу нагороду. Кінокартина здобула 100 різних міжнародних премій і ввійшла до 20 кращих фільмів світу.

С.Параджанов прагнув правдиво відтворити побут, звичаї, сприйняття гуцулів до найменших дрібниць. Фільм насичений «фольклорним матеріалом і атрибутами народної етики»(І.Дзюба). Оператор Юрій Ільєнко, кіноактори І.Миколайчук, Лариса Кадочникова – справжні майстри кіно, вся група «воювала за ідею, за фільм, за майбутнє»(Ю.Ільєнко).

Прем’єра відбулася після «хрущовської відлиги» у 1972 році. Почалися політичні репресії проти національно свідомої інтелігенції. Після перегляду фільму поет Василь Стус відверто і сміливо виступив на захист скривджених, звернувшись до присутніх зі словами:»Хто проти тиранії, встаньте!» Підвівся увесь зал. І пішло круговертю життя сміливця В.Стуса. Це був протест проти тоталітарної системи.

Отже, фільм пробудив душі людей, національну самосвідомість і гідність, усвідомлення себе народом.

5.Словник діалектних слів

Плай – гірська стежка.

Полонина – значна ділянка без лісу, яку використовують для пасовища та сінокосу.

Маржинка – худоба.

Флояра – різновид сопілки, що має майже метрову довжину і поширена в Карпатах.

Крисаня – капелюх, бриль.

Спузар – казкар, знавець і оповідач легенд.

Легінь – парубок, юнак.

Черес – широкий, шкіряний пояс, зшитий із двох ременів так, що має всередині порожнину для грошей.

Нявка – мавка.

Чугайстер – добрий лісовий дух.

Щезник – злий дух, лісовик.

Арідник – злий дух, нечистий.

Мольфар – чаклун, чарівник.

Ватра – вогнище, багаття.

Царинка – обгороджений сінокіс біля оселі.

Гоц – водоспад.

Габа – хвиля.

Вориння – огорожа з дерев’яних лат.

Недеї – дикі верхи гір.

Афини – лісові ягоди.

Челядь – жінота.

Плови – негода, дощі.

Струнка – намет для доїння овець.

Опорний конспект

№	*Основні питання*	*Ключові фрагменти*
1	Історія написання, джерела, назва повісті	відвідини В.Гнатюка у 1910р., враження від побаченого в Карпатах; велика підготовча робота: етнографічний матеріал, праці В.Шухевича та А.Онищука; самостійне спостереження та вивчення народного життя; друга поїздка із сином Юрієм у 1911р., перебування у селі Криворівні; докладне знайомство із природою та звичаями гуцулів; 25 вересня 1911р. – починає писати твір; жовтень 1911 – завершення в Чернігові; через рік – надрукування у львівському «Літературно-науковому віснику» та ж. «Заветы» російською мовою; вітворення міфологічного світобачення, використання казок, легенд, переказів, повір’їв, забобонів; реальне зображення життя і побуту гуцулів; бачення непереможного потягу до краси, світлого, людяного. *Варіанти назв*: «В зелених горах»,»Тіні минулого», «Голос віків», «Подих віків», «Відгомін передвіку», «Спадок віків», «Дар предків забутих»,»Голос забутих предків».
2	Фольклорна основа твору	твір дихає народною творчістю; прадавні вірування гуцулів у добрі й злі сили; стародавній обряд розпалювання вогню; проникливе змалювання святвечора; пісні Карпат; в горах живуть нявки, у скелях ховається щезник, виходять із води русалки; опис побуту, звичаїв гуцулів; народні перекази й казки; світ народної медицини; образи української демонології: сусідка-відьма, сусід-чаклун; поєднання реального з фантастичним; похоронні обряди із іграми та забавами.
3	Втілення мандрівного сюжету в композицію, її особливості	мандрівний сюжет – кохання між дівчиною та хлопцем із ворогуючих родин; Іван та Марічка – українські Ромео та Джульєтта; єдина сюжетна лінія: життя Івана Палійчука– з коханою Марічкою, із нелюбою Палагною; єднання чоловічого й жіночого начал з перевагою жіночого; змалювання повсякденного життя гуцулів в селі, на полонині; обігрування трьох складових життя гуцулів: вогню, землі і води; зображення духовного і матеріального світів.
4	Іван та Марічка – уособлення гармонії та краси людських почуттів	діти природи; спільне дитинство у постійних клопотах; безпосередні, щирі й довірливі; поетично обдаровані, душевно багаті; талановиті, мрійливі, з багатою уявою і внутрішнім світом; довірили природі свою таємницю; жорстокий вирок природи – повінь забрала Марічку; зречення Іваном духовного життя за постійними клопотами; він – легка здобич для нечистої сили, іграшка в руках долі; після смерті їхні душі поєднаються навічно.

2.«Два – чотири – всі разом». Дослідницька робота в парі – групах (картки із цитатами). Визначити найістотніше в характерах, вчинках, поведінці Івана та Марічки.

Алгоритм діяльності

1.Постановка питання для обговорення чи дискусії із встановленням часу для роботи.

2. Об’єднання учнів у пари для обговорення своїх ідей (пари повинні дійти спільної думки щодо вирішуваної проблеми протягом вказаного часу).

Об’єднання пар у четвірки для обговорення попередньо досягнутих рішень щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення є обов’язковим.

Допоміжна пам’ятка-картка

Характер – сукупність відносно сталих психологічних рис людини, які проявляються в різноманітних сферах її духовного життя і діяльності. Оцінити людину можна за її вчинками, а не за тим, як вона думає про себе. Характер – одна з найважливіших характеристик індивідуальності людини. Він відображає неповторну своєрідність її особистості, у процесі якої виробляються свої погляди, переконання, формуються моральні принципи та світогляд.

Основні його особливості: Чинники, що впливають на його

формування:

– ставлення до людей; – спадковість;

– ставлення до себе; – виховання;

– ставлення до праці; – оточення;

– переконання; – самовиховання.

– вольові риси;

Цитати з твору	Короткий коментар
№1 Іван Палійчук
1 «Був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків».	Народження на світ у багатодітній родині.
2 «Все плакав, кричав по ночах, погано ріс і дивився на неню старече розумним поглядом».	Незвичайна дитина, навіть мати думала, що його бісиця обмінила на своє бісеня.
3 «Котився зеленими царинками, маленький і білий, безстрашно забирався у темний ліс».	Зростав серед природи, тонко відчуваючи і сприймаючи її як казку, сповнену таємницями.
4 «У сім літ дивився на світ інакше, умів знаходити помічне зілля…, знав, що на світі панує нечиста сила, що арідник(злий дух) править світом, що в лісах повно лісовиків, що в лісі блукає веселий чугайстер, танцюють нявки, ховається щезник».	Чує подих природи, розуміє і захоплено поринає у закони гір, лісу, полонини. Збагачується життєвим досвідом, розвиває творчу уяву, вміє фантазувати, але це для нього дійсність.
5 «Мав обов’язки –пасти жовтню та голубаню».	Допомагає по господарству, сумлінно виконує обов’язки пастуха корів, які теж для нього такі різнобарвні, як увесь світ.
№2 Іван Палійчук 6 «Звуки сопілки не вдовольняли його, слухав мелодій, що жили в ньому, неясні і невловимі».	Уміє грати на сопілці, творити музику, прислухатися до природних звуків, які наповнювали серце невідомим, прекрасним, світлим.
7«Скакав біленький хлопчик, немов метелик пурхав».	Отримував величезне задоволення від побаченого і почутого,все здавалося легким, осяйним.
8 «Знайшов у лісі те, чого шукав».	Відчуває гармонію серед природи, спільність із нею, духовний зв’язок.
9«Горів бажанням помститися за загиблими в родині від рук Гутенюків».	Піддається інстинкту злої помсти кровним ворогам рідні, адже це передавалося від батьків, хоча не розумів через що ворогують.
10 «Побачив стрічу ворожих родів».	Вразливий, але не боїться бійки, якщо треба захистити честь роду.
№3 Іван Палійчук 11 «Гарячий, роз’юшений злістю наскочив на маленьке дівча, що тряслось з ляку».	Роз’єднання умовностями людського світу – стара ворожнеча родів штовхнула до помсти, але доброта, довір’я до маленької дівчинки зупинили напади гніву.
12 «Став легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню».	Зовнішня привабливість, особливості гуцульського вбрання, намагання прикрасити себе, бути ближчим до природи.
13 «Прикладав дудку до вуст, і чудна пісня тихо спадала».	Парубок залишається довірливим, чистим, сприймає життя як відтворення за допомогою музики, грою на флоярі передає мелодії щезника – духа природи.
14 «На зло старині на танцях вимахував дівкою так, що аж постоли розсідались».	Природне почуття кохання долало родинні чвари.
15 «Треба було йти в найми. Жура гризла душу».	Щоденне життя вимагало постійної праці. Треба було піклуватися про матір, дбати про господарство.
№4 Іван Палійчук 16 «Занедужав Микола – Іван замість нього пильнує ватри».	Підтримка друга, опікування людьми.
17 «Схотілося сонця, веселого шуму ріки».	Потяг до прекрасного, до поетичного, сприймання природи як живої істоти.
18»Літував у полонині, аж поки вона не спустіла».	Чесне виконання свої обов’язків вівчаря, бажання заробити грошей та одружитися з коханою.
19»Не застав Марічки живою».	Кохання переривається смертю Марічки: дійсність – трагічна.
20 «Пішов шукати, повний пекучого гніву і злоби до річки».	Віра в силу природи, яку обожнював, сподівання на повернення кохання.
№5 Іван Палійчук 21»Се не Марічка була, а якийсь мокрий лантух, синя кривава маса».	Смерть Марічки – випробування долі. Розуміння величезної прірви між несправедливістю життя і високими поривами душі.
22»Великий жах вхопив за серце».	Страждання від горя, розпач, відчай – початок іншого життя, з іншими цінностями й кольорами.
23»Тягло скочити зі скелі у крутіж».	Життя без милої втратило сенс, закрутилося, як вода у вирі – паралель між почуттями людини та сприйманням нею природи, яка завжди поруч.
24»Блукав по лісі, як ведмідь, зализував рани, а потім щез».	Скінчилася пісня кохання, випробовування Івана на силу волі, долання перешкод.
25»Шість літ не було чутки про нього».	Людина сильна спроможна вилікуватися від душевних ран.
№6 Іван Палійчук 26 «З’явився зчорнілий, багато старший своїх літ, але спокійний».	Іван вирішує жити якось далі, вимучений, зболений, із гірким життєвим досвідом.
27»Оповідав, що пастушив на угорському боці».	Намагається спілкуватися з людьми. Праця допомогла зцілити душу.
28 «Ще з рік походив, а відтак оженився. Треба ж було ґаздувати».	Для гуцула господарство – невід’ємний атрибут життя.
29»Поглядаючи на своє стадо, він не журився».	Любить худобу, думає знайти в ній розраду.
30 «Не був жадний багатства – не на те гуцул живе на світі,– саме плекання маржинки тішило його серце».	Нежадібний, головне для нього – догляд, піклування про когось.
№7 Іван Палійчук 31»Газдівство потребувало вічної праці, витісняло всякі інші думки».	За цілоденними клопотами ніколи було думати про втрачене щастя.
32»Дух полонини віяв над ним і кликав у гори».	Сила природи, тонке сприйняття її, невіддільність, тяга до творчості, до краси.
33»На святий вечір завжди в дивнім настрої, наче переповнений чимось таємничим й священним, все робив поважно, неначе службу Божу служив».	Дотримування обрядовості, свято дійство, віра в торжество добрих духів, віра в Бога.
34 «Був певний, що за плечима в нього плаче Марічка, а душі нагло померлих сідають на лави».	Очищення душі через справжнє, незабутнє кохання. Короткий спалах щастя.
35»Всі говорили про Палагну та Юру, Іван приймав усе байдуже».	Зрада дружини не є гріхом.
№8 Іван Палійчук 36»Він нидів і сох, втрачаючи силу».	Віра у негативне, у ворожіння, збайдужіння до сімейного щастя.
37 «Життя втратило смак».	Поступове притуплення життєвої сили, оптимізму, розчарування, зневіра.
38»Бився за Палагну з Юрою не зі злості, а люди звели».	Не порушує законів співжиття гуцулів, які намагалися йому допомогти захистити честь.
39»Обмив свої рани та й пішов межи вівці. Там йому спокійно».	І знову спокій серед природи, невідділимої від нього. Вона єдиний порятунок і спокій.
40»Його жерла гарячка, роздратування і неспокій».	Хвилини неспокою від незбутого, нездійсненого, депресивний стан, життя у чорних тонах.
№9 Іван Палійчук 41»Ішов спустілий, не чуючи стежки».	Немає ким заповнити порожнечу в душі, самотність.
42»Він знову бачив Марічку, її просту й щиру ласкавість, чув її голос, її співанки».	Спроба повернути щасливе минуле, спогади підтримують маленьке бажання жити.
43»Вже його зірка ледве тримається в небі, готова скотитись. Бо що наше житя? Як блиск на небі, як черешневий цвіт…, нетривке й дочасне».	Зірка, яка об’єднувала його з коханою в розлуці, набуває символічного значення. Філософські роздуми про сенс життя. Імпресіоністичні барви і враження.
44»Душа банувала за чимось кращим, хоч і невідомим, тяглася в інші, кращі світи, де можна б спочити».	Прагнення до кращого життя, світлого, радісного, творчого, високого.
45»Почув, що сили ворожі сильніші за нього, що він вже поліг в боротьбі».	Вплив недоброї сили, енергії від людей. Невміння пристосуватися до обставин житейських.
№10 Іван Палійчук 46»Бачив виразно при світлі зірок її обличчя».	Любов живе у серці тоді, коли немає поруч коханої, бо вона незнищенна.
47»Йому було так добре з нею».	Задоволення і втіха від спогадів про Марічку.
48»Чув зловісне дихання безодні, яка одкривала для нього свою ненажерливу пащу».	Неминучість загибелі.
49»Почув гострий, до нестерпучості біль, – і все розпливлося в червонім вогні, в якому згоріло його життя» .	Пристрасть не зміг подолати в собі, її сила всевладна і всепереможна.
50 « Жовте лице Івана спокійно лежало на полотні, замкнувши у собі тільки щось йому відоме, а праве око лукаво дивилося на купку мідяних грошей на грудях, на стулені руки, в яких горіла свічка».	Для чого жити без кохання? Як перемогти зло, грубість, міщанство? Навіть на смертному одрі він захоплює своєю чистотою, високістю помислів. Смерть – продовження життя в іншому світі разом із коханою.
Цитати з твору	Визначити найістотніше в характері, поведінці, вчинках, стосунках із людьми, сприйнятті світу
№11 Марічка Гутенюк
1 «Погляд її чорних матових очей м’яко поринав у Іванове серце».	Доброта, лагідність, вроджений такт, милосердя.
2 «Пасла ягнята».	Виконання дитячих обов’язків по господарству.
3 «Бовтались у воді, як двоє лісних звірят».	Нерозривний зв’язок із природою, яка охороняла і лякала таємницями.
4 «Сонце спочивало на їх яснім волоссі».	Спорідненість, схожість світлих душ.
5 «Марічка ходила у заплітках, готова віддатись».	Доросла дівчина, яка мріє вийти заміж.
6 «Любила, коли Іван грав на флоярі».	Підтримувала Івана, захоплювалася ним.
7 «Обзивалась на гру, як самичка до дикого голуба,– співанками».	Відчувала стан його душі, творила і співала для нього.
8 «Все виливалось у пісню, легку і просту, як гори».	Справжня гуцулка – красива, ніжна, талановита.
9 «ЇЇ пісня оповідала про все. Пісні аж краяли серце».	Тонке відчуття краси, вміння передавати свої почуття поетично.
	Їхні стосунки – життя за законами природи, яка давала багато прикладів.
№12 Марічка Гутенюк 10 «Чи будемо ми у парі?»	Передчуття, вміння передбачити.
11«Не набутися нам».	Справжні почуття дають натхнення, наснагу, хочеться постійно бачити, чути коханого.
12«Співанками косичила розлучення».	Пісня допомагала перенести розлуку.
13 «Засіяла гори співанками».	Серед гір, потоків знаходила втіху для душі.
14 «Її взяла вода, коли брела Черемош».	Загибель дівчини.
15»Марічку несла ріка, а люди дивились, чули крики, благання і не могли врятувати».	Всепереможна сила води, очищення, непереборна сила стихії.
16»Чи пам’ятаєш, серце Іванку, як ми сходилися тут: ти мені грав, а я закладала руки тобі на шию і цілувала кучерики любі?» (нявка)	Марічка-мавка мріє про продовження кохання. Душа прагне щастя. Продовження життя в іншому вимірі.
17»Пам’ятаєш, як билась стариня наша, а я тремтіла під возом, бачачи кров». (нявка)	Кров познайомила і розлучила. Життя рухається по колу.
18» Іва-а! – стогнала десь із глибини, і був утому голосі поклик кохання і муки».	Людина народжується в муках, страждає, долає, перемагає. Кохання – вічне.

3. «Мозковий штурм». Визначення проблематики повісті

– Які проблеми порушив автор у повісті?

Варіанти відповідей:

– вічність, незнищенність кохання;

– єдність людини і природи;

– співіснування матеріального і духовного;

життя і смерть людини;
любов і ненависть;
вірність і зрада;
окриленість і бездуховність;
прекрасне і нікчемне в людині;
добро і зло.

V. Рефлексійно-оцінювальний етап

1. «П’ятихвилинне есе» – 2 завдання:

1)Що дізналися з теми?

2)Що залишилося незрозумілим?

2.Оцінити власну роботу (картка самооцінювання).

Картка самооцінювання ( Прізвище, ім’я – ) )

№	Завдання на уроці	Рівень засвоєння матеріалу( –«в», достатній – «д», середній –«с», низький –«н»	Труднощі під час виконання завдання	Оцінка за роботу(учня)	Оцінка за роботу (вчителя)
1	Історія написання, джерела, назва повісті
2	Втілення мандрівного сюжету у композицію
3	Фольклорна основа
4	Кінофільм С.Параджанова
5	Словник діалектних слів
6	«Мозковий штурм»
7	Робота в парі
8	Робота в групі
9	«П’ятихвилинне есе»
10	Знання тексту повісті(переказ, цитування)
11	Презентація міні-проекту

VI.Підсумкове слово вчителя

Отже, М.Коцюбинський своїм твором увів нас у незвичайний, дивний світ життя гуцулів. Допоміг зрозуміти про вічні нетлінні людські цінності: віру, надію на життя, здатність людини на велике кохання, заглиблення у внутрішнє «Я», вирішення внутрішніх і зовнішніх конфліктів. Героям повісті не судилося щастя, проте їхнє кохання невмируще. Тому в трагічній розв’язці звучить оптимістична нота. А людина, яка зрікається духовного життя, стає іграшкою в руках жорстокої долі.

Твір глибоко національний, сповнений яскравого національного колориту, високої поезії почуттів, яка єднає нас із далекими, незабутніми предками.

Життя триває, треба вірити у його оптимістичне продовження, бо для чого ми прийшли у цей світ?

VII. Домашнє завдання

Диференційовані завдання

Опрацювати матеріал підручника, вивчити опорний конспект.
Підготувати усний твір-роздум на одну з тем: »Як розкрито красу кохання у повісті», «Чому Іван не зміг бути щасливим без Марічки?».
Продовжити роботу над міні-проектами.