Ікона Пресвятої Богородиці "Усіх скорботних радість"
Як говорить назва - Всім, хто в скорботі й печалі дарує радість. Моляться про дарування всіляких благ "оголеним - одіяння, хворим - зцілення, голодним -."годування, сліпим - прозріння, запечаленим - відрада".

Історичний опис
Перша згадка про ікону відноситься до 1649 року. У 1711 році, коли царську резиденцію вирішено було перенести з Москви в Санкт-Петербург, рідна сестра імператора Петра Першого, царівна Наталія Олексіївна, відчуваючи особливе благоговіння до чудотворної ікони Скорботних Усіх Радість, перевезла її в числі інших святинь з Москви й поставила в приміщенні церкви Воскресіння Христового, облаштованої в кімнатах палацу Петром Першим на згадку про порятунок його від небезпеки при р. Прут і укладення миру з турками. У період царювання імператриці Єлизавети Петрівни споруджено на тому ж місці кам'яний храм і освячено 24 жовтня по присутньому в ньому чудотворному образу на честь Божої Матері Всіх Скорботних Радість. Згодом ця церква була перейменована в парафіяльну, яку часто відвідувала Катерина II, старанно молилася перед чудотворною іконою Богородиці Всіх Скорботних Радість, маючи до неї побожне шанування, особливо з тих пір, як у Санкт-Петербурзі лютувала віспа, що загрожувала життю спадкоємця престолу ПавлуПетровичу.
На поклоніння чудотворній іконі з усіх частин світу стікається безліч віруючих. До неї приходять на молитву всі особи царського сімейства. З часів Петра Першого чудотворна ікона вшановувалася і нині вшановується благоговійно всіма - і народом і правителями його. Джерело зцілень від чудотворної ікони Божої Матері рясно ллється на всіх, хто приходить до Неї з молитвою віри, смиренності та надії.
Молитва
О, Пресвята і преблагословенна Діво, Владичице Богородице! Споглянь милостивим Твоїм оком на нас, що стоїмо перед святою іконою Твоєю і з розчуленням молимось Тобі; виведи нас із глибини гріховної, просвіти розум наш, затьмарений пристрастями, вилікуй рани душ і тіл наших. Бо ми не маємо іншої допомоги, не маємо іншої надії, тільки Тебе, Владичице. Ти знаєш усю неміч і гріхи наші, до Тебе вдаємося і взиваємо: не позбав нас Твоєї небесної помочі, але заступайся за нас завжди і Твоїм невимовним милосердям і щедротами спаси і помилуй нас, що гинемо. Даруй нам виправлення гріховного життя нашого і позбав нас від скорбот, бід і хвороб, від несподіваної смерті, пекла і вічної муки. Ти бо, Царице і Владичице, скора Помічниця і Заступниця всім, хто вдається до Тебе, Ти надійне пристановище грішників, що каються. Подай же нам, Преблага і Всенепорочна Діво, християнський кінець життя нашого, мирний і безгрішний, і сподоби нас Твоїм заступництвом оселитися в оселях небесних, де безперестанно лунає голос тих, що святкують і радістю прославляють Пресвяту Тройцю, Отця і Сина і Святого Духа, нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.

Ікона Пресвятої Богородиці "Усіх скорботних радість" з грошиками
Молитва цій ні в чому не відрізняється від попередньої, різниця лише в історії ікони.

Історичний опис
У 1888 році 23 липня над Петербургом і його околицями вибухнула страшна гроза; блискавка влучила в каплицю в Скляного заводу, опалила внутрішні стіни й більшу частину вікон, але, не торкнувшись ікони Божої Матері Всіх Скорботних Радість, що знаходилася в кутку із сильно потемнілим від часу й кіптяви ликом. Блискавка просвітлила її, та як би оновлену, спустила на землю.
Отямившись від громового удару черниця, що стерегла каплицю, побачила, що ікона стоїть на підлозі зовсім оновлена, з перегорілим шнурком, яким вона була прикріплена до стіни. Неподалік лежала кружка для збору подаянь, розбита вщен. Гроші з неї розсипані на підлозі, а дванадцять монет, що виявилися полушками часів Миколи Першого й Олександра Другого, прикипіли в різних місцях до ікони, що стояла на підлозі; усього їх було 12, але одна з них відпала.
Незабаром звістка про цю подію рознеслася по всій столиці, і маси народу потягнулися до каплиці. Народ побачив у цій події перст Божий, що вказує на злиденність каплиці, і поніс свої щиросерді пожертвування для спорудження на тому місці храму. Історія каплиці дуже давня. Ще за царювання Катерини Другої стояла тут інша, дерев' яна каплиця. В 1824 році 7 листопада, під час повені, її змило та сильним вітром принесло в село Клаптики, де вона й була поставлена. Через кілька років капличка прийшла у занепад. Тоді побудували на пожертвування нову, у неї поставили колишні образи, і в тому числі ікону Всіх Скорботних Радість.
Колись ця ікона належала купцям Куракіним. Розповідають старожили, що цю ікона прибило хвилями до берега Неви, де її підібрав купець Куракін.