Моляться про дарування здоров'я і чудесної
допомоги в різних потребах.

Історичний опис
Ця ікона перебуває у Свято-Успенській Почаївській лаврі.
Назва ікони походить від міста Почата, ім'я якого носить і гора, де й було чудотворне явлення Пресвятої Богородиці.
В одній з печер цієї гори поселилися два ченці, які посвятили себе молитві й стриманості та перебували в смиренності, покриті благодаттю Божою.
Один з цих подвижників піднявся вночі на саму вершину гори для здійснення молитви і раптово побачив у вогненному стовпі Пресвяту Богородицю, що стояла на камені. Старець сповістив про чудове видіння свого сподвижника, І обидва вони з побожним трепетом дивилися на божественне явище.
У той же час побачив це пастух з хлопчиками, що пасли череду біля підніжжя і поспішили на гору, де зустріли ченців, що прославляли Богородицю за явлення та за благодіяння, залишене Нею на місці явлення: Пресвята Діва на поверхні каменю залишила відтисненим відбиток правої стопи своєї, наповнений з тих пір прозорою водою. Під стопою Владичиці Нашої твердий камінь розтанув, як віск і сточив живу воду. У цьому відбитку ніколи не пересихає вода, незважаючи на те, що незліченні прочани постійно наповнюють нею посудини для зцілення від недуг. Явище Божої Матері на Почаївській горі та відбиток її стопи на камені з'явилися близько 1340 року. Відтоді Почаївська гора зробилась місцем божественної слави, а слід стопи Преблагословеної Марії -, неоскуденним джерелом великих' чудотворець.
Молитва
До Тебе, о Богомати, молитовно звертаємося ми, грішні, згадуючи Твої чудеса, явлені у святій Почаївській лаврі, і за свої уболіваючи гріхи. Знаємо, Владичице, знаємо, що не подобає нам, грішним, чого-небудь просити, тільки того, щоб Праведний Суддя беззаконня наші простив. Усе бо, що ми в житті перетерпіли, скорботи, і недолю, і хвороби, як плоди наших беззаконь, виросли нам; Бог попустив це для нашого виправлення. Тому все це істиною і судом Своїм навів Господь на грішних рабів Своїх, що в печалях своїх до заступництва Твого, Пречиста, вдаються і з розчуленим серцем до Тебе взивають так: гріхів і беззаконь наших, Блага, не пом’яни, але піднеси пречисті руки Твої до Сина Твого і Бога, щоб Він простив нам вчинене нами, щоб за незчисленні наші невиконання обіцяння лиця Свого від рабів Своїх не відвернув і щоб благодаті Твоєї, яка допомагає нам у спасінні, від душ наших не відняв. Так, Владичице, будь спасінню нашому заступницею і слабкодухістю нашою не погордуй, зглянься на стогони наші, що в бідах і скорботах наших перед чудотворним Твоїм образом возносимо. Просвіти зворушливими помислами розум наш, віру нашу укріпи, надію утверди, дар найсолодшої любові сподоби прийняти. Цими ж, Пречиста, даруваннями, а не хворобами і скорботами, життя наше до спасіння приводиться, але від зневіри і відчаю душі наші охорони, позбав нас, слабких, від бід, що надходять на нас, і недолі, і наклепів людських, і нестерпних хвороб. Даруй мир і благоденство Україні нашій заступництвом Твоїм, Владичице, утверди православну віру в країні нашій і в усьому світі. Церкву апостольську і соборну на приниження не віддай, устави святих отців навіки непохитними збережи і всіх, хто до Тебе вдається, від рову згубного спаси. Ще ж і єрессю зваблених братів наших або тих, що спасительну віру у гріховних пристрастях згубили, знову до істинної віри і покаяння наверни, щоб, разом з нами Твоєму чудотворному образу поклоняючись, Твоє заступництво сповідували. Сподоби ж нас, Пречиста Владичице Богородице, ще в цьому житті перемогу істини Твоїм заступництвом побачити, сподоби нас благодатну радість раніше нашої кончини сприйняти, як у давнині насельників почаївських Твоїм явленням переможцями і просвітителями агарян показала Ти, щоб усі ми, вдячним серцем разом з ангелами, і пророками, і апостолами, і з усіма святими Твоє милосердя прославляючи, віддавали славу, честь і поклоніння в Тройці славивому Богу, Отцю, і Сину, і Святому Духу, навіки-віків. Амінь.