Лелека
Лелека
Йдемо з тобою, тиха нічка...
Село розплескане вже спить.
А за селом дзюркоче річка.
Дзюркоче й сяйвом миготить.
Береш, мов квіточку, за руку.
Шепочеш лагідні слова.
Але твій погляд лине в луки,
Де чути співи солов'я.
Твоя душа мов світ далекий,
Це ніби сонце без тепла...
Я ж хочу щастя... Я - лелека.
А птах без птаха помира...
С.М. Яненко
|
Категорія: Поезія, що лине від душі | Додав: філолог (27.01.2015)
|
Переглядів: 594
| Рейтинг: 4.5/2 |
|