Акровірші про Т.Г. Шевченка
Глузує з панства в «Кобзарі»,
Елегію викохує в душі.
Нестримний голос пробудив весь світ –
І залунав Шевченків «Заповіт»,
Й мільйони він закликав у політ!
Піклується, мов батько, про дітей,
Рішуче йде проти панів Антей 1.
Оазисом змальовує село.
Родинним щастям сповнене воно.
Об’єднує народ у боротьбі,
Коли все рідне потопа в ганьбі.
Тополю вітер нагинає,
Апостол правди виступає,
Руйнує тьму, мов Дніпр широкий,
Аби прийшли нові пророки,
Свободу й щастя здобувати.
Антей 1 – людина, що нерозривно пов’язана з рідною землею, народом, від яких має міць і силу.
Яненко Вікторія, учениця 7-В класу Кременчуцької гімназії №5 імені Т.Г. Шевченка
| 
