Вікторія Яненко

«Мрія про крутого мужа»

Сидить дядько в ресторані

Жвавий та дебелий,

Він зустрівся із знайомим,

Та такий веселий!

• Друже любий, - раптом каже, -

• Уявіть собі, маю дім, і маю сина

На крутій горі.

Маю коней два десятки,

Чорну «Мазду», «Лімузина»

І зелений «Форд».

Все дістанеться синочку,

Він у мене – вищий сорт!

А як женеться, віддам я

Магазин йому – «Фокстрот»!

Це почула супердівка,

Гарна та охоча

Вийти заміж за такого

Багатого хлопця!

Та й підсілася до дядька,

Виставивши ногу,

Видно, хоче наша дівка

До його порогу!

Дядько й рад, що біля нього

Гарная дівиця!

Підморгнув і став дивитись,

Що воно за птиця!

Дівка часу не втрачала,

Мило посміхалась

Та із дядьком цю розмову

Швидко зав’язала.

• Ну а можна потусуюсь

З вашим я синочком? –

Каже дядькові крутому

І цілує в щочку.

З несподіванки мужчина

Кива головою:

• В мене син такий активний,

Що нема спокою.

Вдень, як пташка, він співає,

Махає рукою,

А як тільки-но стемніє,

 Дригає ногою.

• Чи один у вас синочок? –

Лукаво питає

І при цьому так же пильно

В очі заглядає.

• Та один, моя надія,

Радість і опора, -

Аж розтікся в насолоді

Добрий дядя Жора.

• Ну це добре,  -  каже дівка. –

А курить він вміє?

• Боронь боже, що ти кажеш?

Цього ще не вміє.

Він такий ласкавий хлопець:

Мамі руки гріє!

Дівка рота роззявляє,

Аж слюну ковтає,

Уявляє, як той хлопець

Її пригортає.

• Ну а що ж він любить пити? –

Дівчина питає.

• Дуже любить молоко,

Плаче, як немає…

Дівка сплеснула в долоні,

Хита головою:

«Як я хочу цьому хлопцю, -

Дума, - буть жоною!»

• Чи ж гуляє син ваш, дядьку?

Чи пізно приходить?

• Справа в тім, моя миленька,

Що він ще не ходить.

«Дуже добре, -  дума дівка, -

Значить він без пари.

Отаке-то мені щастя

Всміхнулось на шару».

Дівка оком підморгнула

Майбутньому свекру.

Ця картина полонила

Її душу й серце:

• Як же, дядьку, ваш синочок,

Мені до вподоби!

• Що ви, люба? Перестаньте!

Ви дурна чи мовби?

Чи хоч знаєте, що син мій

Від вас ще й молодший?

• Та й нехай, - дівуля встала,

Носом засопіла. -

Ну яке вже вам до цього

Буде тоді діло?

Тут не стримався і дядько,

Задиміло з рота:

• Виявляється, із мене

Роблять ідіота?

А чи в курсі, дорогенька,

Що сьогодні дата,

Як три місяці потому

Я зробився татом?

І синочок ще маленький,

З вами женихаться,

Йому ж тільки три місяці,

Він ще хоче граться.

Дівка наша й оніміла,

Засмутилась дуже.

Так і вмерла гарна мрія

Про крутого мужа!