Твір-опис квітки - 5 клас - Українська мова - Каталог файлів

Мета: ознайомити учнів зі світом рослин, із походженням назв квітів; навчити дітей письмово складати описи предмета (квітки) в художньому та науковому стилях, пробуджувати пізнавальні інтереси до історії народу, до визначних постатей мистецтва; вчити складати тест-опис за уявою або малюнком (картиною, фоторепродукцією); розширювати знання учнів про значення слів; виховувати любов до рідної землі, розвивати у дітей образне мислення, вміння і навички у розв’язанні певних питань; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння п’ятикласників будувати тексти-описи в науковому та художньому стилях, ураховуючи ситуацію спілкування, викладати матеріал логічно й послідовно, використовуючи мовні засоби відповідно до комунікативного завдання і додержуючись єдності стилю мовлення, сприяти підвищенню культури мовлення.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Тип уроку: урок розвитку мовлення.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні у нас урок розвитку мовлення. На уроці ми складатимемо твори – описи предмета - улюбленої квітки. Навіщо потрібні знання щодо складання описів предмета? Де знадобляться ці знання?

ІІІ. Актуалізація знань

Що називається описом? (Опис – один із типів мовлення, за допомогою якого ми характеризуємо предмети, називаючи найбільш важливі для них ознаки.)
Що таке ознака? Що до неї слід віднести? (Це характерна властивість, за якою ми пізнаємо предмет. До ознак відносять обсяг, розмір, колір, запах, вік, зовнішність, характер і т.д.).
Коли ми користуємося описом?
Що можна описувати?
Навіщо людині потрібно вміння описувати предмети, тварин й інших людей?

Отже, сьогодні на уроці ми будемо описувати квіти, познайомимося зі світом рослин, з походженням назв квітів, навчимося складати текст-опис за уявою і малюнком, будувати словесні характерні ознаки квітів. І хай епіграфом до нашого уроку стане поезія Ганни Черінь:

Українські квіти

Вийшли зрання на гуляння

Українські діти,

Їх стрічали і вітали

Українські квіти.

Ось волошки, сонні трошки,

Синім шовком шиті,

Ясноокі, чисто вмиті,

Розбрелись по житі.

Ось рожева конюшина,

А на ній і комашина,

Що, не дивлячись на ранок,

Їсть солодке на сніданок.

На горбочку мак,

В шапці, як козак.

Він яскравий, мов вогонь!

А бундючний – Бог боронь!

Вміє задаватись так,

Як будяк!

Там росте холодна м’ята

(Добре пахне, як пом’ята),

Там шовковая трава

Щось шепоче, мов жива.

А з травички – ніжні личка:

То вже Братик і Сестричка

У тих самих кольорах,

Що на наших прапорах.

Розбрелись по полю діти –

Більші, менші і малі –

Молоді яскраві квіти

Української землі.

Квіти супроводжували людину з давніх віків. Здавна на Трійцю українці прикрашали хату різними квітами та зіллям. Квіти та інше зілля освячували на Маковея. Вінки дівчата робили із квітів. А скільки квітів народ оспівував у піснях та легендах.

Чи знаєте ви українські народні пісні, у яких згадуються квіти?

(«Червона рута», «Лілія», «Ой не стелися, хрещатий барвінку», «Несе Галя воду», «Чорнобривці»).

. Вивчення нового матеріалу

Словниковий диктант

Підсніжник, хризантема, шипшина, сон-трава, кульбаба, мати-й-мачуха, дзвоники, мальви, волошки, васильки, цикорій, первоцвіт.

Яка квітка, на вашу думку, може бути провісником ? (Сон-трава)
Прослухайте цікавий матеріал про сон-траву.

Сон-трава, кажуть, може не лише приспати, а й провіщати. Її зривали рано-вранці, до вечора тримали в холодній воді, а коли наставав повний місяць, клали під подушку й лягали спати. Що людині снилося, те, вважали, й чекало її в майбутньому. А ще, кажуть, жодна зла сила не підпуститься, якщо висушену квітку носити з собою.

Прослухайте текст. Яка основна думка? Поясніть заголовок. Які типи мовлення поєднано в тексті.

Синьоокий серпень

Чи бачили ви, як цвітуть Петрові батоги? Не бачили? І не знаєте, які вони? Може чули, як старенькі їх ще називають диким цикорієм? 1 ростуть вони на узбіччі доріг, на занедбаних пасовищах, під плотами, на смітниках. Аж до серпня стирчать голі, безлисті кущики з довгими прутиками.

І раптом сонячного ранку серпень розвішує по тих довгих прутиках круглі шматочки синього-пресинього неба. І ті дивовижні синьоокі кущі-букети милують очі доти, поки сонечко із зеніту не зверне до заходу. Тоді квіточки, наче по команді, скручуються, ховаються у пазухи, і стає знову кущ непривабливим аж до наступного ранку. А як тільки вранішнє сонечко вип'є із прутиків росичку, то і заяскравіють неповторної краси сині квіточки. Від кольору цих квіточок у нашому селі Могилівці здавна місяць серпень називали синьооким (М. Магера).

- До якого стилю й типу мовлення належить текст. Обґрунтуйте свою думку.

Чи доводилося вам бачити, як росте петрів батіг?Що незвичайного в цій рослині? (Демонстрація фото рослини)

Як описано в тексті петрові батоги?
Поясніть правопис підкреслених слів.
Доберіть синоніми до слів цвісти, синій, рости?

(Цвісти – розпускатися, квітнути, процвітати, красуватися.

Синій - волошковий, васильковий, лазуровий, ультрамариновий, сапфірний.

Рости – підійматися, зростати, вигнатися, витягатися).

Порівняйте наступний текст із попереднім. Чим вони схожі? У чому різниця?

У народі цю рослину називають Петровими батогами, серпівником, городньою волошкою.

Багаторічна трав'яниста рослина із потовщеним веретеноподібним коренем, із прямим стеблом заввишки від 30 до 100 см. Прикореневі листки — виїмчасті, пірчасто-ланцетоподібні; стеблові — ланцетні, гостро-зубчасті, огортають стебло суцільною лійкою. Квітки розташовані в кошику, язичкові, з голубими, іноді рожевими пелюстками. Росте цикорій звичайний уздовж шляхів та ровів, на берегах річок, у засмічених місцях. Поширений в Україні, на Кавказі та в середній смузі Росії.

Для виготовлення ліків використовують усю рослину. Збирають її під час цвітіння, у липні-серпні. Коли ж заготовляють корені, то їх викопують, старанно миють, розрізують вздовж і впоперек, сушать у добре провітрюваних приміщеннях або в печах.

Препарати цикорію є холеретичними, заспокійливими, зміцнювальними та протизапальними.

Він широко застосовується в народній медицині, зокрема, для регуляції обміну речовин при шкірних хворобах (екзема), для збільшення виділення жовчі при хворобах печінки (жовтяниця, цироз), а також дня лікування хвороб нирок.

Експериментальне доведено, що відвар та настій кореня цикорію під час вживання всередину діють заспокійливо на центральну нервову систему, посилюють роботу серця, збільшуючи амплітуду й уповільнюючи ритм серцевих скорочень.

У народній медицині відвар і настій кореня і трави цикорію застосовують при нетриманні сечі, геморої, висипах на шкірі (вугри, гнояки, фурункули). Настій трави рекомендують для ванн, обмивань і примочок.

За кволості, знесилення й значного потовиділення препарати цикорію діють як зміцнювальний засіб.

Визначте, який із двох текстів належить до наукового стилю, а який до художнього.
Обґрунтуйте свої твердження, користуючись схемою побудови опису (на дошці):

Науковий стиль	Художній стиль
назва предмета, про який ідеться; форма, колір, розмір; складові частини; де використовується.	загальне враження; чому предмет викликає таке враження; оцінка предмета; ставлення до нього.

Отже, мета художнього опису – створити образне, яскраве враження про предмет, викликати в читача певне ставлення до нього. Мета наукового опису – конкретно, точно, лаконічно дати інформацію про розмір (обсяг, об’єм), форму, вагу, колір, властивості тощо.

На основі опису вгадати квітку (при цьому визначити, художній чи науковий опис).

На кожному крилі городу росли кущі цієї рослини. Коли повітря ставало по-материнськи м’яким та лагідним, то він зацвів такою блакиттю, немов дитячі очі дивились на тебе довірливо. (Барвінок)

Як тільки надійде травень, задурманює голову чарівний кущ. Квіти, наче грона мініатюрного винограду, білі, фіолетові, загоряться, наче гірлянди на ялинці. (Бузок)

Лагідне, ніжне, темно-зелене листя запрошує тебе у загадкову країну. Квітка ясна, жовта, дуже схожа на сонечко, тільки набагато менша. Пелюстки круглі, на кінці загострені. Стебло міцне, товсте, шкарубке. Як доторкнутися, здається, й руки подере. (Соняшник)

Однорічна рослина 30-60 см заввишки. Листки цілісні, лінійні. Стебло пряме, гіллясте. Квітки красиві, сині. Росте на полях у ячмені, пшениці, житі. (Волошки)

Темно-фіолетові квітки, чимось схожі дуже на дзвоники. Мають п’янкий запах. Люди це зілля несуть святити на Спаса, щоб узимку ним на великі свята покропити в хаті. (Васильки)

Від назв квітів бузок, барвінок виникли назви кольорів. Які?

Доберіть синоніми до слів.

Барвінковий – блакитний, голубий, лазурний, небесний.

Бузковий – фіолетовий, фіалковий, ліловий (трохи світлий).

Скласти речення, використовуючи назви кольорів, утворених від назв квітів.

Діти любуються чудовими квітами: рожевими гвоздиками, ліловими дзвониками, червоними мальвами.

Виписати назви квітів, які мають барвінковий чи бузковий колір пелюсток. (Вибірковий диктант)

Барвінок, жоржина, фіалка, ромашка, первоцвіт, підсніжники, проліски, маки, лілії, календула, чорнобривці, дзвоники, волошки, цикорій.

Розповідь про фіалки

Фіалка – символ смутку, смерті, але водночас емблема пробудження природи; девіз Афін; знак невинності, скромності, цноти, чистоти; беззахисності, відданості своєму коханому.

У греків фіалка вважалася квіткою смутку і смерті. Нею прибирали смертне ложе і могили молодих, дочасно померлих двічат. Символічне значення фіалки пов’язане із легендою про переслідування чарівної дочки Атласа богом сонця Аполлоном і передчасне перетворення на чудесну фіалку.

Фіалка була також емблемою пробудження природи і водночас девізом Афін, котрі Піндар оспівав як заквітчане фіалками місто, а скульптори й живописці зображували у вигляді жінки з вінком фіалок на голові.

Після греків фіалка ні в кого не користувалася такою любов’ю, як у давніх галлів, для яких вона була символом невинності, скромності і цноти, тому нею посипали шлюбне ложе.

Любов до фіалки перейшла до нащадків галлів – французів, у котрих під час поетичних змагань, які відбувались щорічно в Тулузі, однією з вищих нагород була золота фіалка.

У багатьох європейських народів фіалку вважали емблемою чистоти, беззахисності, відданості й вірності своєму коханому лицарю. Її неодноразово оспівували поети, зокрема, сучасник Людовіка XIV французький поет Демаре, посилаючи знаменитій засновниці літературних вечорів Жюлі де Рамбульє вінок із фіалок, змушує цю квітку говорити про себе ось що: “Не маючи честолюбності, я ховаюсь у траві, скромна своїм забарвленням, я скромна також і вибором місця; але якщо коли-небудь побачу себе на вашому чолі, то з найскромнішої квітки я стану найкращою”.

За народним сонником, фіалка приносить радість. Вона має здатність причаровувати. Для цього тому, кого хочуть причарувати, потрібно під час сну бризнути на повіки соком фіалки, а потім, коли він прокинеться, прийти і стати перед ним.

Легенда про шипшину

Колись згідно з легендою всі квіти шипшини були білі. Та ось одного разу рано-вранці, коли природа прокидається від сну, Афродіта, гуляючи в саду, побачила квітку дивовижної краси. Це була шипшина.

Ніжні пахощі квіток поширювалися на значну віддаль. Богиня нахилилися над кущем, щоб понюхати диво-квітки і, захоплена їх витонченою красою, хотіла нарвати букет, та лише сильно поколола пальці. Білі пелюстки квіток зросилися кров'ю богині і з того часу вони зберігають цей божествений колір.

Отже, колюче стебло мають троянда, шипшина (або дика троянда), а шорстке – соняшник, маки.

Легенда про мак

Мак — найдревніша рослина. Про цю чудову рослину в Україні існує багато легенд. І ось одна із них.

Було це давно-давно, коли ще на нашу землю нападали кочівники-печеніги. В одному місті жили дуже вродливі дівчата. Хороводи водили, пісень співали. Побачили це печеніги і вирішили захопити дівчат у полон. Підстерегли вони, коли загін воїнів залишив місто і пішов у похід, та й оточили місто з усіх сторін. Зрозуміли дівчата, що їм прийшов кінець і вирішили врятуватися, втекти з міста через підземний хід. Вийшли вони на широке зелене поле і кинулись тікати до лісу.

Та побачили їх вороги і оточили з усіх сторін. І звернулася тоді найвродливіша дівчина, донька воєводи, із проханням до матінки-землі:

— Матінко-земле, врятуй нас від неволі, від життя страшного у печенігів-нечестивців. Допоможи нам знищити їх!

І зглянулася земля-матінка на сльози дівчат-полонянок. Тільки доторкнеться до дівчини печеніг, як вона стає квіткою-маком, червоною, як жар і красивою, як самі дівчата.

Так і не змогли вороги захопити в полон жодної дівчини. Потомилися печеніги і вирішили спочити. Та тільки розсідлали коней і лягли на землю, як поснули непробудним сном. Це дівчата наслали на них сон-дрімоту, відплатили за себе.

Рано-вранці поверталися із походу руські воїни. І побачили вони червону, як жар, долину маків, а біля них сплячих ворогів-печенігів. Кинулися вони на печенігів і повбивали всіх. І коли пролилася остання крапля крові печенігів, кожна квітка маку ожила і стала дівчиною. У руках дівчата тримали червоні квіти маку і подарували їх воїнам-визволителям.

І земля-матінка залишила на згадку про цей бій квіти маку. Вони щороку виростали на цій долині і радували око людям своєю красою.

7. Закінчіть речення.

Маки схожі на …(яскраві вогники в траві).

Барвінок зацвітає так, наче … (небо бризкає на землю живою своєю блакиттю).

Квіти портулаку нагадують мені … (вечірні червоні промені західного сонця).

Квіти цинії на нашій клумбі такі різнокольорові, ніби … (дітлахи розсипали невеликі різнокольорові кульки).

Пелюстки ромашки такі ніжні і лагідні, як … (мамині руки).

Здається, що рожеві, жовті, червоні, білі квіти гвоздик виготовлені з … (дорогоцінного шовку).

Цікавий матеріал квітковий годинник

У природі безліч квіток, і за кожною з них можна визначати досить точний час доби. Як працюють квіткові годинники? Все просто. Кожна квіточка має свій час, коли її пелюстки відкриваються і закриваються. Із дня удень цей процес відбувається в один і той же час.

Якщо ти хочеш прокинутися дуже рано, наприклад, о 4-5-й годині ранку, то цикорій (або, як кажуть в народі, петрові батоги), шипшина і мак складуть тобі компанію.

За ними про початок нового дня сповіщають квіти картопельки і льону — о 6-7-й годині.

А от біле латаття — квіточка, яка любить поспати довше. Вона відкриває свої пелюсточки о 7-8-й годині ранку.

Ще пізніше прокидається кислиця — о 9-й годині.

Закриваються пелюстки теж у різний час доби. Вже після обіду, о 14-15-й годині закриваються квіти цикорію, картоплі та маку. А далі один за одним: льон (16-17 годин), кислиця (17-18 годин), біле латаття (18-19 годин), шипшина (19-20 годин).

Доповнити речення означеннями, використовуючи слова з довідок.

Стебло безсмертника …

Квіточки бузку…

Пелюстки лілії…

Листя конвалії….

Слова для довідок

Чотирипелюсткові, фіолетові, ніжні, духмяні, тонкі, прозорі, круглі, загострені, невисоке, товсте, розгалужене, густо вкрите продовгуватими листочками, довге, овальної форми, зелене, блискуче.

Розподільний диктант

Кожна рослина тісно пов’язана з Сонцем, Місяцем, знаками зодіаку. Усі планети мають свої рослини.

Рослини Сонця	Рослини Марсу	Рослини Венери
(круглої форми)		(білі, червоні, лілові)

. Закріплення вивченого

1. Спишіть текст. Замість крапок вставте художнє означення або порівняння.

Наступає весна. Прокидаються від зимового сну розлогі каштани. Дерево викидає невеличкі зелені листочки. Вони спершу ніби в’ялі, якісь поморщені. Поступово листя росте і перетворюється на пишні віяла. , якісь поморщені. Поступово листя росте і перетворюється на пишні віяла. Невдовзі серед зелених віял спалахують білі пірамідальні свічки квіту.

Отже, символом якого міста стали каштани?
А що ви знаєте про символіку квітів і трав в українських обрядах і звичаях?

Цвіт винограду

– радість і краса, створення сім’ї.

Цвіт вишні та яблуні – символ материнської любові.

Цвіт калини

Калина – дівоча краса, кохання, вірність.

Барвінок – дівоча честь, любов, шлюб.

Ромашка – символ доброти і ніжності.

Червоний мак – символ чарівної сили, яка захищає від усілякого зла.

Цвіт дуба

Дуб – символ надзвичайної чоловічої сили.

Цвіт верби

Верба – захист від злих духів.

Лілія – таємниця життя і символ людських чар.

План опису улюбленої квітки

Як називається улюблена рослина, де і як вона росте?
Яке перше враження справляє на вас ця квітка?
Коли вона цвіте?
Якого вона розміру?
Яке вона має стебло?
Якої форми і якого кольору листя?
Які квіти? Які пелюстки? Яка їх особливість?
Який запах має ваша улюблена квітка?
Чи оспівана ваша рослина у віршах, піснях, легендах? Як?
Символом чого, на вашу думку, може бути квітка?

Робочі матеріали

	Прекрасна, витончена, дивовижна, неповторна, надзвичайної краси, заворожує, вражає, викликає захоплення (здивування), не відвести очей.
	Високе, невисоке, тонке, витке, повзуче, розгалужене,трав’янисте, соколове, густо вкрите листочками.
	Вузьке, довге, овальної форми, зубчасте, блискуче, гладеньке, зелене, світло-зелене,сірувате, зверху, зісподу.
	Дрібні, великі суцвіття; пишні, мов розсипані зорі; мов вогники у траві, немов клаптик неба (сонця) спустився на землю.
	Ніжні, тонкі, прозорі, круглі, довгасті, загострені, оксамитові,червоні, яскраво-червоні, жовтогарячі, пурпурові, темно-червоні, рубінові, рожеві,блідо-рожеві, лілово-рожеві, жовті, сині,голубі, блакитні, небесного кольору, фіолетові, бузкові.
	Запашні, духмяні, приємно пахнуть, розливають пахощі, тонкий аромат.

Зразок творів

Твір-опис ромашки

Ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля.

Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.

Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.

А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.

Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді – це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді – ціле поле!

Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комашок - «сонечок». А також наповнює навколишній світ радістю життя!

Твір - опис про мальви

Мальви – справжні королеви у літньому українському садку. Вони ніжні, пишні, яскраві. Квіток мальви на її високій, довгій та міцній стеблині дуже багато. Тому здається, що мальва – це суцільна велика квітка.

Мальви в садку квітнуть все літо. Вони радують око різними кольорами: ніжно-рожевим, лимонно-жовтим, ніжно-ліловим, густо-червоним, яскраво-бордовим... Деякі мальви мають дивний чисто-білий колір. Пишні пелюстки мальви за формою схожі на видовжені сердечки, а сама квітка – на легенький капелюшок. Я уявляю, що такий головний убір могла б носити казкова принцеса квіткових ельфів.

Пелюстки квітки нагадують мені легких метеликів. Здається, що вони зараз оживуть, зірвуться з місця та злетять у повітря. У чашечці квіток багато пилку, тому мальви дуже полюбляють бджоли-медоноси. Отже, мати мальви біля хати не тільки приємно, але й корисно.

Це справжня троянда простого народу. Я був здивований, коли почув, що в селах її називають «собача рожа». Така красива квітка, а така груба назва! А потім дізнався, що правильно це звучить «ружа», тобто троянда. Мальва і справді дещо її нагадує.

Українці здавна любили мальву не тільки за її красу, але ще за те, що мальва здатна прикрасити собою найбідніше подвір’я. Часто мальви виростають самі собою біля парканів, у садку та не потребують особливого догляду.

Твори-опис про чорнобривці

Не уявляю життя без квітів. Над усе я люблю чорнобривці. Ця квіточка проста і водночас оригінальна. На міцному коротенькому стеблі ростуть темно-зелені листочки та красива жовта квітка. Важко передати почуття, які охоплюють мене, коли я тримаю у долоні ці квіти. Цвітіть, чорнобривці! Збагачуйте серця красою та добром!

Я – квітка. Тендітна, ніжна, запашна, красива. Мабуть, найбільше я схожа на айстру. Своїми маленькими пелюстками посміхаюсь яскравому сонцю, радію та кружляю у квітковому хороводі. Моя маленька жовтенька голівка прикрашає тендітне стебло, а листочки додають вишуканості та елегантності. Я проста і водночас оригінальна, росту на галявинах, у парках на клумбах, насолоджуюся сонячним сяйвом, легеньким вітерцем і свіжим чистим повітрям невимовна краса та чарівність роблять мене справді незабутньою та вишуканою.

Чорнобривці – чарівні квіти осені. Тендітні, ніжні, запашні, красиві… своїми маленькими пелюстками посміхаються яскравому сонцю, радіють і кружляють в хороводі зі своїми подругами та друзями. Жовтогаряча голівка прикрашає тендітне стебло, а листочки додають вишуканості та елегантності. Найчастіше чорнобривці можна побачити на шкільному подвір’ї. Це дивовижне творіння природи та людських рук.

І. Підсумок уроку

Складання сенкану про улюблену квітку.

Чорнобривці

Найпрекрасніші, найчарівніші

Ваблять, милують, зігрівають

Чарівні усмішки рідної землі

Квіти

Бесіда

Нашу роботу хочеться закінчити поетичними словами:

Як легко квіти потоптати,

Як важко виростити їх,

Щоб кольорами стали, святом

Для кожного і для усіх.

Цвіте розарій урочисто

І мов запрошує: «Сюди!»

Інстинкт дикунський рветься: «Знищить...».

Перечить розум: «Посади!»

До чого закликає поезія?
А чи знаєте ви, які квіти занесені до Червоної книги?

(Квіти, занесені до Червоної книги: шафран гафелів, підсніжники, проліски, нарциси, лілія лугова, білотка, первоцвіт, півонія тонколиста, адоніс, конвалії, сон-трава…)