Олена Печорна. Фортеця для серця. – Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. – 368 с.
Цей роман прагне розчулити читача (або читачку, швидше за все) з першої сторінки. Вир індійських пристрастей в українському селі, де люди живуть у повсякденних турботах: «Дні при клопоті робилися своєрідними ритуалами, які давали відчуття захищеності: учора було так, і сьогодні, і завтра буде». Але й у монотонні дні може проникнути трагедія, що зайвого разу нагадує про суперечливість буття. Саме з дитячої, а разом з тим дорослої трагедії починається роман. Дівчинка Леся втрачає батька, її мати кудись щезає. Тож Леся потрапляє до своєї бабусі Зої, у село Бувальці. Це цілком інша реальність, яка відрізняється від міських Лесиних буднів. Тяжко переживаючи прокльони бабусі, що звинувачує невістку у смерті сина, дівчинка потроху оговтується і призвичаюється до села, заводить друзів, а також захоплюється малюванням.
Біографія страждаючої дівчини потроху обростає новими фактами, але авторка Олена Печорна не знижує градус солодких хвилювань. З Лесею трапляється підліткова закоханість, але бажання стати художницею веде замріяну дівчину у місто. Не встигла там призвичаїтися – знов новий пірует долі: довелося повернутися у село. І знову сльози, знову хвилювання, сумні та радісні події у житті подруги Віки, хвороба бабусі, праця у місцевій школі. Життя без зайвих прикрас. «Ми звикаємо навіть до тих речей, які нам не подобаються», – філософськи каже одна з героїнь «Фортеці для серця». Саме цим девізом керується Леся. Ще вона запам’ятала фразу «життя – надто складна річ, щоб кожна людина мала право обирати».
Мабуть у цій книжці забагато фаталізму, який маскується під зворушливі розмови. Тому Печорна вирішила сильно підсолодити розповідь і оживила вимираючу сільську місцину історією кохання. Спочатку Бувальці зображено як занепадаюче село: «Люди роз’їжджалися. Хто куди, аби звідси. Улітку ще хоч дачники оживляли сільську тишу, а взимку на селі лишалося, мабуть, коло сотні людей. Та й то старих-древніх, що стерегли чи то минуле, чи то загублений рай». Вельми цікавий фортель у сюжеті, коли до такого тихого і занедбаного куточка приїжджає молодий бізнесмен, кандидат у депутати. Передвиборча кампанія – ось дивовижна мотивація для приїзду у Бувальці. І, звичайно, він закохався у Лесю, яка на той час так і працювала вчителем малювання у школі.
«Невже таке буває? Виходить, буває. Не в глянсових журналах, не в телевізійних сюжетах, навіть не серед музейних експонатів», – ось такі питання мучають Лесю. Реальність та ілюзорність раптового кохання у селі Бувальці. Але таку, здавалося б, ідилічну кінцівку, має щось зіпсувати. Тому концентрацію любощів та радощів драматично зіпсують декілька екстремальних подій. Яких? Читайте і обов’язково дізнаєтеся. У цілому ж «Фортеця для серця» сподобається читачам, які люблять лоскотати собі нерви зворушливими і трагікомічними історіями.
