* * *

Коли на світі все вже остогидло
І хочеш наплювати на усіх,
Ти пам'ятай, життя - то не повидло,
Тут головне - іти й не збитися із ніг.
Коли душа кричить, поранена, нещасна,
А серце б'ється – бореться, щоб жить,
Розплющи очі! Подивись, яке життя прекрасне!
Є тисячі причин, щоб ту красу любить.
Буває, хочеться побути наодинці,
Про все забути й думать про своє.
Дай відпочити кожній, що наповнює тебе, клітинці,
Повір у щастя, бо ж воно на світі є!
Якщо тебе скували злість і смуток
І хочеш бігти ти, не знаючи куди,
Перебори себе! То буде твій здобуток.
Дивись вперед  і  далі собі йди!

Автор: Тетяна Ганжа, учениця 9 класу Кременчуцького ліцею «Політ»