Створення ситуації успіху

Ціла низка уроків становить довгий учительський шлях кожного з нас. І ми все життя вчимося: добирати матеріал, структурувати, здійснювати цілепокладання, рефлексію, формулювати завдання і різні види діяльності учнів, підводити підсумки.

А що найважче у підготовці та проведенні уроку ? (Залучити учнів до уроку, до діяльності на уроці, тобто мотивація)

Проблема мотивації - одна з найстаріших, традиційних в для будь-якої школи, для будь-якого вчителя і залишиться найактуальнішою, напевно завжди. Мотиваційна сфера багато в чому визначає ставлення людини до праці взагалі і до конкретного виду діяльності зокрема.

види мотивів

Мотивація – це процеси, що визначають рух до наміченої мети, а так само чинники ( зовнішні і внутрішні), які впливають на активність чи пасивність поведінки.         

  Мотиваційними процесами можна управляти. Цей процес називають мотивуванням. Мотивування може розумітися як створення умов для розвиткувласних мотивів учнів і як зовнішнє стимулювання, використання системи заохочень і покарань. Мотивування діяльності навчаються на уроці можна здійснювати різними методами: емоційними, пізнавальними, вольовими, соціальними. Отже, якщо допомогти людині одного разу досягти позитивного результату, то тим самим можна змотивувати його на майбутню діяльність. Ситуація - це поєднання умов, які забезпечують успіх, це те, що спроможний організувати вчитель. Про таку ситуацію розповідає у своїй книзі У. Глассер: «В одному з класів американської середньої школи з'явився психолог, щоб провести дослідження розумових здібностей дітей. Після відповідних тестів він оголосив імена тих, хто показав найбільш високий коефіцієнт інтелектуальності. При цьому він свідомо здійснив підробку: серед тих, кого він назвав найрозумнішими, більше половини насправді володіли середніми або невисокими розумовими можливостями. Через рік, прийшовши в ту ж школу, він виявив, що всі ті, кому він створив репутацію найбільш розумних, є кращими учнями в класі. Адже про його підробку  ніхто не знав! Отже, репутація розумникыв створила у слабких інший «Я -образ», який спонукав їх з інтересом і старанням ставитися до навчання».

В. Ф. Шаталов стверджував, що для того, щоб робота в школі була ефективною, має спрацювати ефект «солоного огірка». Головне – створити розсіл, тоді будь-який огірок поганий або гарний, потрапивши в розсіл, просолиться. Як створити такий розсіл?

У першу чергу, слід пам'ятати, з якою групою дітей Ви працюєте. Молодший шкільний вік – це період позитивних змін і перетворень. Тому так важливий рівень досягнень, здійснених кожною дитиною в даному віці. Головний фактор у досягненні успіху - оцінка з боку значущого дорослого.

Середня ланка. Провідна діяльність – спілкування, суспільно-корисна активність. Особистісний розвиток відбувається на уроках з використанням різноманітних групових форм навчання ( ігрових, проблемних, проектних). Старшокласники дивляться на себе як би збоку, зіставляють себе з іншими - дорослими і однолітками, шукають критерії такого порівняння.

Дитина повинна бути впевненою, що успіхом вона зобов'язана, насамперед, самій собі.  Допомога вчителя, якою б ефективною вона була, все одно має бути прихованою.

Уміння створювати ситуації успіху в навчально-виховному процесі має велике значення. Такий учитель:

- Готує учнів до правильного сприйняття нового матеріалу, налаштовує на правильне виконання прикладів, завдань, написання диктантів: «Я впевнена, що всі ви напишіть правильно!»;

- Підбадьорює, якщо у них щось не виходить або вони допускають помилки;

- Використовує на уроці ігрові ситуації, загадки, творчі завдання, впливає на формування інтересу до навчальних предметів.

Деякі прийоми створення ситуації успіху

Похвала

Вселити дитині віру в себе, доторкнутися рукою до її плеча, віддати їй своє серце, відкрите для добра і співчуття, – у цьому запорука успішного виховання. Але: постійне забезпечення успішності навчання може сформувати не так активне, скільки звичне і навіть індиферентне ставлення до навчання. Крім того, постійне очікування тільки лише позитивного результату згубно позначається на розвитку вольових якостей особистості: ухилення в подоланні труднощів, відмова від дій у складних навчальних і життєвих ситуаціях, переважання мотиву уникнення невдач.

 Авансування

Йдеться про ті випадки, коли вчитель заздалегідь попереджає школяра про самостійну або контрольну роботу, про майбутню перевірку знань. Попереджає не просто так. Інакше цей прийом можна було б позначити як випереджуючий контроль.

«Еврика»

Учень повинен отримати цікавий результат, який відкриє перспективу пізнання. Заслуга вчителя буде полягати в тому, щоб не тільки помітити це особисте відкриття, але і всіляко підтримати дитину, поставити перед нею  нові, серйозніші завдання, надихнути на їх вирішення.

Педагогічний прийом «Емоційне погладжування»

Учитель з легкістю роздає компліменти. За один урок говорить разів двадцять «молодець», тридцять разів – «розумниця» і десять раз: «Дітки, я пишаюся вами!» Чи не загрожує це девальвацією похвали? Чого доброго, діти звикнуть до такого потоку епітетів і перестануть їх помічати. Похвала тоді цінується, коли її важко заслужити. Так підказує здоровий життєвий глузд. Але: Житейський і педагогічний глузд не завжди збігаються. Давайте розберемося: «молодець», «розумниця» – це що: тільки похвала? А може бути, це констатація факту? Може бути, дитина тому й старається, що повірила вчителю і стала приймати його репліки як само собою зрозумілу оцінку? Так, я «молодець», так, я «розумник». Я заслужив ці слова і весь час буду доводити, що я «молодець»! Може бути, така логіка учня, якому саме цих слів в житті і не вистачає? Думаю, це цілком допустимо.

«Холодний душ»

На уроці у здібних учнів можна спостерігати, що періоди підйому, злету можуть змінюватися розслабленням; сумлінне ставлення до своїх обов'язків іноді «пробуксовує». Ахіллесова п'ята цих школярів – швидке звикання до успіху, девальвація радості, перетворення впевненості в самовпевненість. Для таких учнів педагогічний прийом «Холодний душ» може бути корисним. Будь-який успіх ніяк не можна відірвати від двох головних питань: в ім'я чого? якими засобами?   

 Добре відомі афоризми: «Діти щасливих батьків, як правило, бувають щасливими в шлюбі»; «Щасливу людину може виховати тільки щаслива». Якщо продовжити думки, можна сказати так: «Успіх учневі може створити вчитель, який сам переживає радість успіху».