СТРАТОСФЕРА

Є світ над нами високо такий: 
без бур, без туч, без хуг, без гроз, без граду, 
що в літній день житам приносить зраду, 
що в очі б’є квіток, неначе кий.

І не пече полудня жар палкий, 
лиш тиша має там безмежну владу, 
й не дасть шаліти хижому торнаду, 
й мовчанням шепотить німі казки.

Однак не можна жити там нікому, 
бо лютий холод палить гірш від грому 
і найсильніші крила вмить поломить.

Безбарвна сивина колотить розум. 
Так і життя без бур, борні, утоми 
нас тишею здавило б і морозом.

© Богдан-Ігор Антонич